Аратта - На головну

20 квітня 2024, субота

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в містечку Бердичів (Житомирська область) в костьолі Святої Варвари 14 березня 1850 року місцева красуня Евеліна Ганська була повінчана з Оноре де Бальзаком. В цьому ж містечку тривалий час жив Фредерік Шопен, окрім написання музики, він також керував роботами по реставрації тамтешнього органу...
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Розмовляти українською модно, доводить міжнародний конкурс з української мови

Національне питання 13348 переглядів

Опубліковано - 12.05.2006 14:18 | Всі новини | Версія для друку

Розмовляти українською модно, доводить міжнародний конкурс з української мови
Розмовляти українською модно, доводить міжнародний конкурс з української мови
Українцем бути модно, а розмовляти українською - ще й прибутково - доводить шостий міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика.

Понад п'ять мільйонів школярів протягом півроку боролися за звання найкращого знавця української. Організатори кажуть, що охочих взяти участь у конкурсі однаково багато - як на заході, так і на сході України.

Вишита сорочка та коса а-ля Юлія Тимошенко - так тезка екс-прем'єра ходить щодня до школи.

Юля Демська говорить: однокласники з її вбрання не дивуються, навпаки - підтримують такий стиль. У знанні української мови школярка змагається вже не вперше. Вона запевняє - незважаючи на те, що живе на переважно російськомовній Херсонщині, дедалі частіше чує, як однолітки спілкуються українською.

Юля Демська, учениця 11 класу Херсонського колегіуму:
- Нормально. Всі люблять Юлю - і мене люблять. Є діти, які спілкуються російською, але вони розуміють українську і може їм ще буває важко. Але вони стараються. І в них теж може скоро вийде добре.

Конкурс міжнародний, а ще - майже дівчачий - хлопців серед переможців лише двоє. І якщо учасникам із західних областей не дивуються, то охочих із Криму та східної України сприймають як сенсацію.

Щоправда, викладачі із російськомовних регіонів такій реакції дивуються, кажуть - українська всюди у пошані. Але і зізнаються: студентів важче навернути до вивчення рідної мови, ніж школярів.

Наталя Рашпиль, методист кримського інституту:
- У нас в Криму всі діти вивчають українську мову і беруть участь в конкурсі. І вони вже не роблять різниці чи це російська мова чи українська. Ви в Криму не знайдете людини, котра б вас не зрозуміла по-українськи. Може вам відповідь дадуть чи ні, але зрозуміти - то всі зрозуміють.

Лідія Піскорська, викладач дніпропетровського інституту:
- На жаль, маю визнати, що студентів важче зацікавити та організувати для вивчення мови та участі в конкурсі.

Меценати та організатори конкурсу спростовують закиди, нібито високі премії псують дітей. На їхню думку, гроші, заробленні знаннями, тільки заохочують до подальшого вдосконалення знань та слугують підтвердженням, що українська мова є потрібною та цінною.

Михайло Слабошпицький, ліга українських меценатів:
- Уже сьогодні не треба зайвий агітувати. Ми стали популярними і престижними. Спочатку це було просто сенсацією - хто взнав. Адже такі премії великі - уявляєте десятий-одинадцятий клас отримують сім тисяч діти.

Володимир Яворівський, голова спілки письменників:
- Єдине місце у всьому великому світі де українська може бути державною і мати підтримку держави, це Україна.

Яскравим концертом та нагородженнями поставлено крапку лише в українському конкурсі. А у десяти республіках колишнього Союзу учні змагатимуиться з українознавства аж до Дня Незалежності.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Національне питання»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Єдина країна в світі, де не викладалася в університетах історія цієї країни, де історія вважалася чимось забороненим, ворожим і контрреволюційним, — це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема. Де ж рождатися, де плодитися дезертирам, як не у нас? Де рости слабодухим і запроданцям, як не у нас? Не вина це дезертирів, а горе. Не судить їх треба, а просить прощення і плакати за погане виховання, за духовне каліцтво у великий час. Їх не учили Батьківщині — їх учили класовій ворожнечі і боротьбі, їх не учили історії. Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.”
Олександр Довженко

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.