Аратта - На головну

19 квітня 2024, п`ятниця

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- серед найдавніших та найважливіших символів Великоднього яйця (писанки) є символ Сонця. Найпростішим зображенням Сонця є коло з промінням або без нього. На Великодніх яйцях, незалежно від релігії, що існують на Україні, також зображено восьмиконечну зірку, що в минулому була символом Сонця. Свастика (сварга, свастя), або як її називали “нерівний хрест” або “гусячі шийки”, в язичницькі часи була символом Сонця. В ті часи, вважалося, що яйце було талісманом, що мав значну силу, оскільки воно захищало власника від хвороб, невдач або злого ока. Символічна сила Великоднього яйця пояснювалася не лише тим, що воно захищало власника від злого, але й тим, що воно захищало людей та зберігало людський рід.
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Дуб Перуна – національна святиня, що пробуджує генетичну пам’ять

Народний Вісник Регіон: м.Київ 21258 переглядів

Опубліковано - 10.07.2013 12:31 | Всі новини | Версія для друку

Дуб Перуна – національна святиня, що пробуджує генетичну пам’ять
Дуб Перуна – національна святиня, що пробуджує генетичну пам’ять
У Національному музеї народної архітектури та побуту України відбулося відкриття першої черги експозиції «Археологічна пам’ятка «Ритуальний дуб», якого вже прозвали в народі Дуб Перуна.

Ця унікальна археологічна пам’ятка була знайдена археологом Івакіним Г.Ю. у 1975 році на березі Дніпра, біля гирла Десни – на кордоні Полісся і Лісостепу. Незвичайне дерево було досліджено, оброблено і розкомплектовано: шелепи передали до Музею історії Києва, а стовбур – до Музею під відкритим небом в Києві у 1981 році.

З самого початку, дуб науковці дослідили, понаписували монографії, надали пропозиції щодо його експонування, підготували документацію і…. забули: чи то грошей не вистачало, чи то часу. В ТЕПі від 1983 року була пропозиція: «экспонирование на резервном участке территории во временном закрытом навесе с остеклением главной видовой поверхности.» Але, побажання не були виконані…

Так і пролежав собі древній велетень під примітивним накриттям у лісочку біля дороги, поза екскурсійними маршрутами. майже 33 роки.

В цьому році, після величезних снігів, наукові співробітники музею звернули увагу на зміни, які відбувалися з дубом: він почав зеленіти, обростати мохом - дуб лежав майже на землі, в постійному затінку, без належного провітрювання. Стало питання про зміну місця експонування.

У ТЕПі, який розробляли наукові співробітники музейного сектора «Древнерусского зодчества» В.І. Останін та О.Ф.Нікітенко, з залученням істориків та археологів: Гупало Н.Н., Івакіна Г.Ю., Сагайдака М.А., Моця О.Н., Косміной Т.В., пропонували «воссоздание ритуального комплекса в экспозиции под. открытым небом поставить его вертикально для демонстрации посетителям ритуального дуба».

Тож, опираючись на матеріали ТЕПу, науковці музею вирішили змінити місце експозиції дуба – перенести його в лісочок і зробити експозицію «Археологічна пам’ятка «Ритуальний дуб»,

За консультацією звернулись до заступника директора Інституту археології НАН України Івакіна Г.Ю., який обстежив дуба і прийшов до висновку, що дуб придатний до відкритої експозиції після проведення належних робіт.

Стріленко Ю.М., фахівець НДІ пам’яткоохоронних досліджень Мінкультури України, інженер-технолог-реставратор, запропонувала технологію виконання консерваційних робіт з метою захисту від подальшого руйнування. Вона взяла дуб під свою опіку.

І ось, після великої кількості нарад та консультацій, дуб підняли і поставили у новому місці. Зараз він стоїть величний, гордий, монументальний, а не проста колода біля дороги.

Ця подія зацікавила величезну кількість людей – за два дні нову експозицію побачило більше 10000 відвідувачів.

33 роки він пролежав «мертвим» експонатом у затінку, а коли його підняли – неначе прокинувся та ожив. Він зараз має унікальну енергетику: біля нього ходив рідновір Велес з рамками, замірював енергетику дуба. Вони – аж зашкалюють..

Гості музею почали звертатися до дуба зі своїми проханнями, залишати свої подарунки. Генетична пам’ять - величезна сила…

До музею приїхала ціла делегація з Національного науково-дослідного реставраційного центру України на чолі з заступником генерального директора з науково-реставраційної роботи Бичко Тетяною Анатоліївною.

Вони ознайомилися з документацією, прискіпливо обдивилися дуба, надали консультацію щодо подальшого його експонування.

Зараз навколо дуба багато розмов і спекуляцій – але, не помиляється той, хто нічого не робить.

Головне, всі прийшли до загального висновку: унікальна археологічна пам’ятка не має права лежати під деревами без необхідного догляду і тихо «помирати».

Попереду величезні плани: перед основними консерваційними роботами треба зробити накриття, підготувати дуб до зими, доробити експозицію.

Поки що проект потягнув на 350000 гривень – а попереду ще багато роботи.

"Ми дякуємо Ігорю Дідковському та Європейській економічній палаті торгівлі (EEIG) за фінансову допомогу у побудові нової експозиції - музей на перенесення дуба не витратив жодної копійки.

Ми будемо раді кожній фаховій пораді і реальній допомозі", - повідомляє прес-служба Національного музею народної архітектури та побуту України.

Побудова нової експозиції триває. Музей запрошує всіх небайдужих до співпраці.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Народний Вісник»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Розум може підказати, чого слід уникати, і тільки серце промовляє, що слід робити”
Жозеф Жубер

 
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.