Аратта - На головну

29 квітня 2024, понеділок

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- серед найдавніших та найважливіших символів Великоднього яйця (писанки) є символ Сонця. Найпростішим зображенням Сонця є коло з промінням або без нього. На Великодніх яйцях, незалежно від релігії, що існують на Україні, також зображено восьмиконечну зірку, що в минулому була символом Сонця. Свастика (сварга, свастя), або як її називали “нерівний хрест” або “гусячі шийки”, в язичницькі часи була символом Сонця. В ті часи, вважалося, що яйце було талісманом, що мав значну силу, оскільки воно захищало власника від хвороб, невдач або злого ока. Символічна сила Великоднього яйця пояснювалася не лише тим, що воно захищало власника від злого, але й тим, що воно захищало людей та зберігало людський рід.
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Напередодні Нового року помер український археолог Борис Михайлов, дослідник “Кам’яної Могили”

Втрата 14511 переглядів

Опубліковано - 14.01.2009 02:05 | Всі новини | Версія для друку

Борис Дмитрович Михайлов
Борис Дмитрович Михайлов
27 грудня 2008 року помер Борис Дмитрович Михайлов, український археолог, директор і багаторічний дослідник Національного історико-археологічного заповідника “Кам’яна могила”.

Борис Дмитрович народився 26 березня 1936 р. у Мелітополі, закінчив Харківський державний університет, був організатором і учасником багатьох археологічних експедицій у Північне Приазов’я.

Він працював у Мелітопольському краєзнавчому музеї, в 1971-1986 рр очолював його. Перу Б. Михайлова належить понад 80 наукових праць, найбільш значна з яких - "Петрогліфи Кам’яної Могили" (три видання 1994, 1999, 2004).

В 1991 році Борису Михайлову присвоєно звання "Заслужений працівник культури", він нагороджений орденом "За заслуги" 3-го ступеню (2008).

Борис Дмитрович пішов від нас на 72 році життя в реанімації після тяжкої операції. Але за його досягнення та патріотизм до рідної землі – в серцях він буде жити вічно.
Біографія

Б.Д.Михайлов народився 26 березня 1936 року у місті Мелітополі на Запоріжжі. Він закінчив Харківський державний університет і одержав спеціальність історика. Археологією почав займатися з 1961 року, був учасником багатьох археологічних експедицій Інституту археології АН України у Північному Приазов’ї та Донбасі.

Музейною справою почав займатися у Мелітопольському краєзнавчому музеї з листопада 1970 року, спочатку старшим науковим співробітником, а з вересня 1971 року – директором цього музею.

За час перебування на цій посаді зробив значний внесок в музейне будівництво міста Мелітополя і районів Запорізької області. Під його керівництвом пройшло “третє народження” краєзнавчого музею, коли було вперше збудовано експозицію на високому науково-методичному і естетичному рівні. Було створено філії міського музею на “Кам’яній Могилі”, у м. Токмак, м. Михайлівка, а також у сільській місцевості збудовано більш як 50 народних музеїв.

За ініціативою Б.Д.Михайлова Рада Міністрів, Міністерство культури України і Запорізьке обласне управління культури 12 лютого 1986 року прийняло рішення про створення на унікальній пам’ятці “Кам’яна Могила” державного історико-археологічного музею-заповідника, де його було призначено першим директором.

Б.Д.Михайлов 45 років займався науково-дослідницькою роботою в галузі вивчення наскельних зображень Кам’яної Могили, археологічних пам’яток – від епохи пізнього палеоліту до епохи бронзи і більш пізнього часу.

Слід зазначити відкриття та вивчення Б.Д.Михайловим перших пам’яток епохи пізнього палеоліту у Північно-Західному Приазов’ї (Каштаєва Балка та Секіз-І), дюної стації раннього неоліту (с. Прилуківка на р. Молочна), поселення неолітичного часу (с. Семенівка), розкопки курганів епохи міді-бронзи та відкриття нових 17 гротів та печер з петрогліфами на Кам’яній Могилі.

Результатом багатьох досліджень у Північному Приазов’ї було надрукування наукових публікацій у академічних та університетських виданнях України та інших країн СНД. Б. Д. Михайлов – учасник багатьох наукових міжнародних археологічних конференцій. В 1993 році був учасником 51-ї Північноамериканської антропологічної конференції у Канаді (м. Саскатун). У 1994 році видав монографію „Петрогліфи Кам’яної Могили”, де були вивчені семантика, хронологія та інтерпретація стародавніх малюнків (була перевидана в 1999 та 2005 роках).

У 1991 році Б.Д.Михайлову Указом Президії Верховної Ради України присвоєне почесне звання “Заслужений працівник культури”. В 2005 році захистив дисертацію на тему „Петрогліфи Кам’яної Могили” і здобув вчений ступінь доктора філософії в галузі історії.

У 2003 році було видано фотоальбом “Кам’яна Могила” – світова пам’ятка стародавньої культури в Україні”, яка стала книгою року – 2004. Напередодні свого ювілею, в 2006 році закінчив нову монографію “Священний шлюб у духовній культурі древніх народів Євразії”. Також багато часу віддавав будівництву музейного комплексу, який було урочисто прийнято Президентом України В.А. Ющенком.

У 2008 році Президентом України присвоєно статус Національного історико-археологічного музею-заповідника “Кам’яна Могила”, де представлені унікальні речі та малюнки стародавніх людей від епохи пізнього палеоліту до епохи бронзи, кіммерійського, скіфського та сарматського часу.

Наукові здобутки Б.Д. Михайлова у вивченні стародавньої історії Північного Приазов’я та збереження унікальної пам’ятки “Кам’яна Могила” привертає увагу не тільки вчених України, країн СНД, а й вчених Сходу та Заходу.

До теми:
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Втрата»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Єдина країна в світі, де не викладалася в університетах історія цієї країни, де історія вважалася чимось забороненим, ворожим і контрреволюційним, — це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема. Де ж рождатися, де плодитися дезертирам, як не у нас? Де рости слабодухим і запроданцям, як не у нас? Не вина це дезертирів, а горе. Не судить їх треба, а просить прощення і плакати за погане виховання, за духовне каліцтво у великий час. Їх не учили Батьківщині — їх учили класовій ворожнечі і боротьбі, їх не учили історії. Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.”
Олександр Довженко

 
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.