АЮРВЕДА-ІІ або Четвертий стан та давні засоби і технології допомоги людям

Автор/джерело -  © Володимир ПЕРУНІН, краєзнавець, с. Зарічне Рівненської області 

Потаємність - норма поведінки цілителя. Нині ми вже знаємо, що вона пов’язана в першу чергу з його енергетикою. Творення дії робиться з повним зосередженням і напруженням всіх духовних і фізичних сил цілителя. І якщо свідомість занепокоєна тривогою або засмічена чимось, подорож до цілі стає неможливою.

"Коли не навернетесь і не станете як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне".
(Св. Матвій 18.3)

Декілька років тому від людини середнього віку і поважної посади довелось почути про цікавий випадок 35-річної давнини: "Влітку хлопці плавали на човні по річці Стубло. Один з них порізав ногу. Серед однолітків знайшовся такий, що взявся "замовляти", щоб зупинилась кровотеча. І вона раптом припинилась. Замовляння, як його творити, передала йому стара бабця. Бо одного разу хлопчина був свідком, коли старенька "замовляла" кровотечу у корови, пораненої рогами. Вражений побаченим, онук попросив навчити його. Після побаченого хлопці примусили "малого чарівника" переказати їм молитву. З тієї пори замовляння назавжди перестало діяти, хоча пам'ять зберігає кожне слово до сьогодення".

Хлопець порушив те, про що казав учням у свій час Ісус після одного зі своїх зцілень: "Дивіться, щоб ніхто не відав про це". Печатка великої таємниці у всі історичні періоди лежить на знаннях, де використовуються малодоступні для багатьох сили природи.

Потаємність - норма поведінки цілителя. Нині ми вже знаємо, що вона пов'язана в першу чергу з його енергетикою. Творення дії робиться з повним зосередженням і напруженням всіх духовних і фізичних сил цілителя. Бо, якщо свідомість занепокоєна тривогою або засмічена чимось, подорож до цілі стає неможливою. Усамітнення забезпечує спокій. У Ведах (найдавніших священних текстах) сказано: "Спокійний стан свідомості є благодаттю, а збуджений – миром", тобто суспільством. Тому, можливо, доцільно пригадати ще й висловлювання Й.В.Гете: "Є такі стани, коли щупальці нашої душі протягуються за її тілесні кордони. Кожному з нас придатні електричні і магнетичні сили, котрі подібні справжньому магніту: що-небудь притягують, або відштовхують".

Цьому припущенню більше двох сотень років і тільки зараз ми дізнаємось, що в нашому тілі є електрика, енергія, яку можна навіть заміряти. Остання має властивість накопичуватись, зменшуватись, стаючи слабшою, змінювати форму. Так мабуть сталось із нашим "малим чарівником". Після першого успіху і подальшого переляку він назавжди втратив "базовий" стан психіки для "діяння". В надмірному "адреналіновому вогнищі" згорів природний вроджений міст, що з'єднував неповторне енергетично-інформаційне поле (душа дитини) з навколишньою дійсністю. "Змінися сам і світ зміниться навколо тебе" (євангеліст Лука). Або, як нині стверджують науковці, втрачено шлях до четвертого стану свідомості .

Відомі три основні стани свідомості: звичайний, повсякденний, сон із сновидіннями, сон без них. Четвертий стан - це явище трансу. Він також присутній в нашому житті. Ми його не усвідомлюємо, не використовуємо, і взагалі, в більшості випадків, про нього не знаємо. Цей стан триває декілька хвилин поки ми ще не заснули, або перед тим, як виходимо зі сну. Найбільше це можна відчути, коли замріялись, дивлячись у вікно під час довгої подорожі - раптом різко отямились, це ви на деякий час "відключились", тобто поринули у транс.

Його основною особливістю є можливість для людини самостійно увійти в нього і так же подібно вийти із нього. Цим він і відрізняється від сну та гіпнозу. Мозок в трансі володіє значно більшою енергією, бо він знаходиться в менш активному стані. Хвилі мозку уповільнюються приблизно до половини тої частоти, яка спостерігається при звичайному стану свідомості. Адже ідеальний електричний ланцюг – це той, що має найменший опір, і енергія заощаджується. А коли людина знаходиться в цьому стані 1,5-2 години, то відкриваються інші резерви і можливості, такі, як природна саморегуляція, відновлення процесів природного самозцілення і т.п.

Якщо у дорослої людини такий стан - велика рідкість, то в дитини він зберігається в перші місяці і роки життя. Щоб зробити "стрибок в минуле", в "дитячу" або в "архесвідомість" підготовленій, тренованій людині, необхідно прочитати молитву, повторити багато раз певні слова (мантри), використати ритуальні танці чи хімічні сполуки рослинного або тваринного походження. У кожного народу є своєрідна трансова культура і шляхи її досягнення. По різному описуються відчуття, які при цьому виникають. "Збирання себе в одне місце " (Василя Великого). "Царство Боже всередині нас" (Апостол Лука). Псалтир: "Говори з серцем своїм і будь спокійний", "Будь спокійний і знай, що я є Бог". Сучасні вчені висловлюються так: "Внутрішній спокій", "Узгодження з самим собою", "Мозок не збирається спати. Але він і не думає" і т.п.

Древнім індусам, що жили більше трьох тисячоліть тому, набуття "четвертого стану" надавало можливість спілкування з божественним світовим, започаткуванням, щоб збудити, розвинути сплячі надчутливі можливості. У Ведах про це сказано так: "До вас не просто прийшли знання - знанням стали Ви". Цю традицію сотні років продовжують в школах народної медицини Китаю, Індії, монастирях Тибету. Адже східна медицина віддає перевагу не вивченню самого тіла людини, його матеріальної оболонки, а його душі, енергетичному полю, аурі (як тепер кажуть фізики – це фізичне поле біологічних об'єктів).

Сучасний авторитет у цій справі Лобсонг Рампе говорить так: "Вухо людини не може сприймати ультразвук, так само, як і око людини не в змозі побачити енергію, що оточуює тіло. Однак це не означає, що такі можливості відсутні”. В трансі виникають надчутливі сприйняття, можливість отримувати інформацію від джерел, недоступних для звичайних органів почуттів. Спеціалісти, що вивчають цей особливий стан свідомості, стверджують, що всі будь-які епізоди життя, що запам'ятались, пов'язані з ним.

РОЗПОВІДЬ СУЧАСНОГО "РОДОВОГО" ЦІЛИТЕЛЯ ТРЕТЬОГО ПОКОЛІННЯ

Випадок перший. "Мій дід у молодості любив полювати. А охота, як кажуть, гірше неволі. Діло було на церковному святі. Люди празникують, а він за рушницю - і в бір на глухаря. Пішов по своїх місцях. Дивиться - сидить на сосні. Прицілився, вистрілив..., а він ближче сів. Вистрілив другий раз. Сидить... від побаченого волосся почало зводитись... Задом, і до хати. Більше свято на полювання не зводив.

Пригода друга. "Випасав корів у лісі і, направив їх до озерця, напоїти. Він їх жене, а вони чомусь не йдуть. Знає, що пити хочуть. Думає – піду гляну, що там. Приходить: селег сидить на воді, коли підступав ближче, той злетів, тільки вогонь полетів. І відразу всі корови пішли до води".

Оповідь третя. "Їздили ми в Москву на заробітки, жили у одного пенсіонера на дачі. Була вона велика, хазяїн виділив нам кімнату, дозволив користуватися телевізором. А у нас була автомашина, йому продукти з магазину доставляли. Він все життя пропрацював у ливарному цеху заводу "Серп і Молот". Часто скаржився на болі в спині, говорив, що це наслідок важкої роботи. Перепробував багато чого і усілякі мазі не допомогли. Я запропонував йому зробити "масаж". Разів зо три зробив. Наш пенсіонер повеселішав на очах. Ми вже від'їжджали, а він все дякував і дякував за зцілення. Говорив, що не може повірити, що від такого заходу йому полегшало.

Все це записано зі слів найменшого з чотирьох братів, який з дитинства цікавився практикою лікування, котрою володів його дід і батько. Більше десяти років тому, в 35 років він "отримав спадщину" – спадкову екстрасенсорику і енергетику.

У нас не було ченців-вчителів медицини як у Тібеті, де 10-15 років осягають науку цілителі. Не було ритуальних танців, що вводять в транс шамана чи знахаря, як у народів Азії і Африки, не застосовували психотропні речовини рослинного чи тваринного походження як у племенах Америки.

У нас було все просто і малопомітно, як в буденному житті і як в старому інженерному жарті: "Будь-яке порушення, навіть в самих складних електронних схемах, є двох видів: немає контакту там, де він має бути (це лікують народні цілителі), або є контакт там, де його не повинно бути (це сам цілитель і системи відновлення йому подібних).


"Але вузькі ті двері і тісна та дорога, що веде до життя, і мало тих, що її знаходять". (Матвій, 7.17)

На наших північних Поліських землях сучасна медицина з’явилась тільки 2-3 покоління назад. Всі ми вже звикли до застосування при хворобах таблеток, ін’єкцій, інших хімічних засобів. Адже європейська лікувальна справа ґрунтується на принципі візуалізації, досліджується і вивчається те, що можна побачити очима і за допомогою мікроскопа. Закріпилось уявлення, що лише у мікросвіті можуть відбуватись події, що мають фундаментальне значення для людини, і для цього рівня створено і діють безліч лікарських хімічних препаратів.

Але що може бути найбільш протиприродним, як втручання синтезованими посередниками у внутрішню екологію людини з кінцевою для здоров'я побічною дією. Як приклад, у благополучних Сполучених Штатах Америки, по звітностях за 40 років лікарень і клінік на третє місце по смертності після серцево-судинних і онкологічних захворювань виходять медикаментозні хвороби. Бо вже декілька поколінь хімією насичені і навіть генетично засмічені. Тільки з продуктами харчування, а це в середньому 650 кг на рік отримується 4-5 кг хімічних добавок, тисячі видів консервантів і барвників, смакових покращувачів штучного походження, які також частково залишають відбитки своєї тимчасової присутності в організмі людини. Одночасно в нашому краї збереглись і ще використовуються дуже давні немедикаментозні засоби і технології. Деякі з них зберегли теорію застосування, знайшли удосконалення і розвиток у країнах Далекого Сходу.

У нашому регіоні вони лишилися тільки у вигляді практики, потаємні, незрозумілі, бо відомі дуже вузькому колу осіб. Про це ми говоримо сором’язливо, неохоче, як про щось неповноцінне. Це особливо стосується контактного і неконтактного масажів з використанням замовлянь.

Спеціалістів східної і нетрадиційної місцевої допомоги можна порівняти з майстрами по ремонту телевізорів. Їх задача в тому, щоб визначити, де відсутній контакт у схемі, рівновага в системі і, знаючи правила упорядкування, подіяти на важкодоступне місце в системі саморегуляції. Внести порядок за допомогою створеного, якогось тільки їм відомого імпульсу, котрого не можна побачити, як і тої чи іншої причини хвороби чи сірника на пожарищі, від якого згоріла хата. Тобто східна медицина, як і наша давня, пов’язані з фізикою і енергетикою живого. І наші цілителі мають доступ до енергетичних моделей.

Хоча тепер вітчизняні і закордонні науковці вже погоджуються, що поряд з кістково-мозковою, кровоносною чи нервовою системою, людина має невидиму, електромагнітну структуру довкола тіла. Її спрощено називають електромагнітним каркасом, "м’яким скафандром", АУРОЮ. Фізичне поле людини містить змінне електричне з частотою 10 герц випромінювання в інфрачервоному (8-14ммк) і надвисокочастотне (18-330см). Саме там починаються найперші зміни, які потім обумовлюють різні патології. І контактний, і безконтактний масаж призводить до нормалізації циркуляції енергії в організмі.

РОЗПОВІДЬ АМАТОРКИ-ЦІЛИТЕЛЯ ТРЕТЬОГО ПОКОЛІННЯ

"Моя мати розповідала, що її батько, а мій дід Петро, лікував молодих хлопців, тобто надавав парубкам чоловічої сили. Одного разу, мамі тоді було 12-13 років, у дім дідуся привели молодого парубка для лікування. Як завжди всіх дітей вигнали з хати на подвір’я, а моя мама на той час сиділа на печі, і її ніхто не помітив. Коли дід почав лікування, то вже було пізно втікати, тому що мамина мама за таку цікавість карала дітей. Мамі довелося висидіти на печі до кінця лікування. І оскільки дитяча цікавість взяла вгору, вона бачила, як все проходило, а саме, що робив дідусь і які слова промовляв. Потім цей парубок одружився і мав трьох дітей... А я про цей випадок довідалась від мами, коли ми розкидали стару прибудову до хати – мені потрапив на очі незвичайний дерев’яний предмет, подібний до макогона, але у кілька разів більший. Тоді і розповіла мені мама ось цю дивну історію.

Взагалі мій дідусь був унікальний. Він знав дуже багато замовлянь: від вроків, подумок, звиху та інше. Коли через 30 років мама розповіла дідусеві про історію на печі, то він спочатку розізлився, а потім сказав, що мама повинна знати й інші замовляння. Дітей у сім’ї було восьмеро, але тільки мамі дідусь передав всі свої замовляння. В дитинстві я теж бачила, чула, як замовляє мама. Навіть одну з таких молитв запам’ятала (мені тоді було років 12). Запам’ятала і все. Пройшло може більше 15 років. Одного літа, коли я була на відпочинку, хлопчик звихнув ногу і я спробувала помолитись і у мене вийшло. Потім ще звертались люди, і я не змогла відмовити. Навіть був випадок, коли я вилікувала коня, який звихнув ногу.

Мій дідусь Петро помер перед Святою Трійцею. Коли ховали дідуся, був сонячний день. На небі не було жодної хмаринки, але на кладовищі, коли вже закривали домовину, пішов дрібний дощик. Бабуся мовила: "Коли помирають хороші люди, то природа за ними жалкує. От бачите який був ваш дідусь". Помер на 91 році життя, мамі "передав знання" на 10-11 років раніше".

Ми не знаємо слів молитви-замовляння, не відаємо обрядодії, але бачимо позитивний наслідок допомоги. Наші люди застосовували лікувальні властивості людського розуму сотні, а то й тисячі років і знали немедикаментозні засіби лікування.

Окремо про молитву як квантове явище, а також про магію слова - в наступних публікаціях.