Стрес, лінь і творчість - ...корисні для здоров’я!

Автор/джерело -  © Юлія Смірнова, «Наука і життя» 



Дата публiкацiї - 2.02.2013 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=2712

Директор Інституту мозку людини - професор Святослав Медведєв розвіяв деякі міфи про мозок і розповів, як протистояти негативним впливам на психіку.

Мозок людини - таємниця, яку ми, можливо, ніколи не розгадаємо до кінця

Мозок людини залишається найменш вивченим органом людського тіла. Адже так непросто вивчати подібне подібним. Інститут мозку людини Російської академії наук - найбільший і найавторитетніший центр з вивчення норми і патології мозку в Росії. Його фахівці працюють на сучасному обладнанні і розв’язують не менш складні завдання, ніж закордонні колеги в провідних науково-дослідних центрах світу.

Директор Інституту мозку людини Святослав В’ячеславович Медведєв розповів на засіданні клубу вчених і журналістів «Матриця науки», яке відбулося в петербурзькому прес-центрі РІА Новості, про те, як вижити в нашому шаленому-шаленому-шаленому світі.

Скаржачись на постійний стрес, ми, жителі великих міст, звичайно, лукавимо, розповідаючи про існування на межі можливостей. Вас дратують затори, юрби людей, потік інформації? Вам здається, що в минулі часи життя було більш розміреним і спокійнішим? Людині властиво ностальгувати за минулим, навіть мода щоразу повертається до фасонів двадцяти-тридцятирічної давнини. Але уявіть, що ви дійсно вирушили на 100-200 років назад. Ось де для сучасної людини почався б справжній стрес!

Між тим, цей самий стрес, в розумних межах, звичайно, примушує організм працювати краще та ефективніше.

Медведєв навів простий приклад: в одному європейському зоопарку пара тигрів ніяк не хотіла розмножуватися. Тваринам були створені всі умови, але безрезультатно. Тоді комусь спало на думку годувати тварин не кожен день по годинах, а нерегулярно - то раз в три дні, то раз на тиждень. Через деякий час тигрове сімейство збільшилося, а причиною тому став стрес, що був пов’язаний з нерегулярним прийомом їжі, який змусив мобілізуватися весь організм.

Але щоб стрес не став хронічним, у організму таки повинні бути якісь константи - регулярне та повноцінне харчування, сон, фізичні навантаження. Останні, до речі, Медведєв рекомендував для боротьби з негативними емоціями й їх наслідками, які також виникають через стреси.

Якщо, наприклад, на вас накричали, в організмі відбувається викид гормону кортизолу. Це головний катаболічний гормон, який руйнує білки, сприяє накопиченню жиру, а також підвищує рівень глюкози в крові. Щоб нейтралізувати негативну дію гормону, директор Інституту мозку порекомендував вдатися до фізичних навантажень - пробіжка або тренування в спортзалі приведуть організм до норми.

Ще один негативний фактор, з яким поки що можна боротися тільки змінивши місце проживання, це - літній час, що вже набив усім оскому. «Для нас вкрай важливе світло, - це потужний активізуючий фактор. Переведення стрілок годинника призвів до того, що ми зараз взагалі не бачимо денного світла», - сказав учений. Щоб добре себе почувати, на європейській частині Росії має бути час Парижа, а він на три години відрізняється від московського» (в Україні – на одну годину - прим. «Аратти»).

 

Директор Інституту мозку людини С.В. Медведєв (фото автора)

«Людина, яка розумна і не ледача, - небезпечно хвора», - сказав присутнім Медведєв. Але! Під лінню варто мати на увазі не безглузде лежання біля телевізора з пивом, а ту лінь, що служить «двигуном прогресу».

Поміркуйте самі, - ми можемо обійтися і без колеса, електрики, зручних магазинів, але тоді для досягнення того ж самого ефекту, який забезпечують всі ці та багато інших зручностей, доведеться витратити набагато більше сил. Так що лінь може бути і творчою.

І тут ми переходимо до елемента, який змушує мозок працювати на повну силу - творчості.

Існує популярний міф, що ми використовуємо мозок на 3, 5, 10%, а от якщо б задіяти його на всі 100%... Насправді, мозок вже працює на повну котушку, коли ми займаємося творчою діяльністю. Безліч дій, вчинених нами кожен день, виконуються на автоматі - ми ходимо, розмовляємо, їмо, кермуємо авто, чистимо зуби вранці, не надаючи цьому якогось особливого значення і навіть роблячи кілька дії одночасно. Ці навички здобуваються поступово. Дитина, що ледь навчилася ходити, якщо її відволікти розмовою, впаде, - так як їй складно крокувати і слухати одночасно. Але пройде небагато часу, і два ці процеси будуть легко поєднуватися самі собою.

Беручись за розв’язання певного нетривіального завдання, ми задіємо безліч додаткових нейронних зв’язків. Мозок - це суперпотужний комп’ютер і, виконуючи якісь прості операції, він паралельно обробляє величезну кількість інформації, яку ми навіть не завжди фіксуємо і пам’ятаємо. І ось, в певний момент настає осяяння, що дає розв’язання складної задачі. Алгоритм цього процесу вченим все ще не доступний, так що рецепту натхнення чекати найближчим часом не варто. Але те, що заняття творчістю позитивно позначається на здоров’ї , вже давно не таємниця.

Повністю згоден з тим, що творчість продовжує життя, і Святослав Всеволодович. Змушуючи мозок працювати на всі 100%, ми стимулюємо розвиток нейронних зв’язків, які роблять творчий процес більш плідним. А задоволення, яке людина отримує в процесі творчості, змушує організм виробляти ендорфіни, - гормони, що відповідають за гарний настрій і чинять вплив на всі системи організму.

Мозок людини складає усього лише 2% від ваги тіла. Однак жоден інший орган не викликає у нас такого інтересу. Вчені намагаються розгадати не тільки загадки розуму і різних патологій, але і знайти пояснення таким речам як телепатія, віщі сни. Але, як сказав Медведєв, поки ці явища не можуть бути відтворені у лабораторії, говорити про них з наукової точки зору ми не маємо права.

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.