Як довго триватиме нове перемир’я Зеленського на Донбасі

Автор/джерело -  © В'ячеслав Шрамович, BBC 



Дата публiкацiї - 27.07.2020 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=4360

З опівночі 27 липня почалося нове “повне і всеосяжне припинення вогню” на Донбасі - таких з літа 2014 року було вже близько 20.

Утім, цього разу у президента Зеленського нове перемир’я називають "проривом" та говорять про його вкрай серйозний статус.

Особливістю нових домовленостей між Україною, Росією та ОБСЄ є те, що цього разу сторони вирішили деталізувати поняття "можливі порушення".

Тепер мова йде про повну заборону використання дронів та розвідки у "сірій зоні", заборону снайперів і будь-якого просування вперед (в останні роки ці дії називали "повзучим наступом" або "покращенням тактичного становища").

Також чи не вперше вводять "дисциплінарні" покарання за будь-які порушення "тиші".

Нове перемир’я має два виміри: військовий та політичний. І від кожного з них залежатиме, як довго триватиме припинення вогню.

Військовий бік: без ілюзій

"В історії цієї війни було дуже багато перемир’їв: хлібне, шкільне, різдвяне, травневе, осіннє. У багатьох випадках режим тиші не тримався і кількох хвилин. Максимально - у 2016 році, коли він тривав близько трьох тижнів", - каже ветеран 53-ї бригади та один з керівників фонду "Повернись Живим" Андрій Римарук, який зараз перебуває на Донбасі.

Він припускає, що нинішнє перемир’я може реально протриматися тиждень-півтора.

"Немає жодних ілюзій про те, як довго триватиме це перемир’я", - розповідає BBC News Україна інший військовий експерт Юрій Карін.

"Оскільки українська сторона не йде на поступки РФ, то військовий компонент тиску з її боку, скоріш за все, буде збережено", - пояснює він.

Серед проблем, які прогнозує Юрій Карін в умовах нового перемир’я - імітації обстрілів.

"Це вже така "візитівка" російських окупантів - коли медіа Кремля заздалегідь перебувають у тих точках окупованої території, де окупанти обстрілюють мирне населення, щоб звинуватити у цьому українські війська", - відзначає Карін.

У цьому плані пригадується історія ще 2015 року, коли три російських телеканали поширили інформацію про "загиблу від артобстрілів ЗСУ дівчинку" в Донецьку. Пізніше виявилося, що насправді цієї дівчинки не існувало.

Власне, за кілька годин до початку перемир’я у штабі ООС заявили про провокацію на фронті біля Новомихайлівки, де проросійські сили замінували позиції української армії мінами ПОМ-2, які ставлять дистанційно за допомогою гранатометів.

У командуванні ООС припустили, що міни можуть вибухнути вже під час перемир’я і створити враження обстрілу зі сторони ЗСУ.

Що ж до суворої регламентації вогню у відповідь у випадку атаки (за новим перемир’ям, його треба буде узгоджувати з керівництвом ЗСУ та лише після консультацій через Спільний центр з координації перемир’я), то тут Юрій Карін нагадує загальні норми.

"Діяльність Збройних сил регламентована українськими законами і статутом. Тому тут, перш за все, треба дотримуватися статуту", - радить він.

"Всі чудово розуміють - якщо противник порушить режим тиші, то буде ухвалене рішення про відкриття вогню. Весь особовий склад і всі технічні засоби залишатимуться у повній бойовій готовності", - впевнений Андрій Римарук.

За його словами, навіть без дронів в українських бійців вистачає технічних засобів спостереження, щоб попередити наступ ворога і бачити ситуацію на передовій.

Питання ж більше виникають до того, як будуть контролюватися можливі порушення - кожна зі сторін за посередництва ОБСЄ має розробити систему покарання.

"Якщо Україна в цьому плані у правовому полі і завжди відкрита для місії ОБСЄ, то невизнані республіки "ЛДНР" у правовому полі не діють. Невідомо, як і кого вони будуть карати", - звертає увагу волонтер.

Крім того, доступ спостерігачів ОБСЄ досить обмежений - наприклад, так звана "народна міліція ЛНР" в останні дні не пропускала спостережні патрулі через КПВВ, мотивуючи це "карантином".

"Хочу нагадати, що у так званих "армійських корпусах ДНР і ЛНР" весь офіцерський склад від командуючого до командира роти - це кадрові російські військові, яких прикомандирували на окуповану територію України. Тобто, Росії буде не вигідно когось з них показувати і карати. Тому що вона говорить, що її там немає", - пояснює Андрій Римарук.

Росія з 2014 року наполягає, що її кадрових військових чи озброєнь на Донбасі немає, попри численні докази протилежного.

У "народній міліції" самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" у неділю заявили про припинення будь-яких бойових дій.

А з українського боку на передову виїхали десятки українських офіцерів, які перебуватимуть на різних ділянках - від керівництва бригад до ВОПів "на нулі".

Вони, попри поширену думку, будуть не лише контролювати дотримання перемир’я зі сторони Об’єднаних сил (у соцмережах це вже називають мало не "загрядотрядами"), а й фіксуватимуть можливі обстріли чи роботу дронів проросійських сил.

Політичний бік: м’яч на стороні Росії

Політичні оцінки нового перемир’я у Києві та Москві традиційно різняться.

Якщо у Києві говорять про "прорив", то у Росії ситуацію видають суто як власну перемогу і мало не "примус до миру".

"Після майже п’ятимісячного спротиву українська сторона знайшла в собі мужність узгодити ті заходи з припинення вогню, які з самого початку пропонували Донецьк і Луганськ", - цитує російського представника у Тристоронній контактній групі Бориса Гризлова "Інтерфакс".

При цьому український президент Володимир Зеленський пояснює серйозні очікування від саме цього перемир’я тим, що під ним мають стояти підписи лідерів країн "Нормандської четвірки" (включно з Путіним).

"Росія завжди уникала конкретних зобов’язань та кроків про визнання себе стороною конфлікту. Вони себе позиціонують виключно як гарант реалізації Мінських домовленостей. І просувають ідею прямих переговорів з невизнаними республіками", - каже політичний експерт Петро Олещук.

"Тому якщо Росія йде на підписання під перемир’ям, то це можна вважати дипломатичною перемогою України, адже це буде більше жорстка формалізація зобов’язань Росії", - вважає політолог.

Станом на ранок 27 липня про те, чи є підпис російського президента під якимось документом про перемир’я на Донбасі, нічого не відомо. У розмові між Зеленським і Путіним напередодні лише згадується, що президент РФ "підтримав цю домовленість".

За словами політолога Петра Олещука, для політичного вирішення конфлікту за останній час було зроблено немало: відновлення роботи "Нормандського формату", проведення кількох обмінів заручників, а також розведення сил на трьох ділянках.

"Україна робить все, що може, і що від неї залежить в рамках виконання Мінських домовленостей. Тому м’яч на стороні Росії", - відзначає Петро Олещук.

"Тому подальший прогрес можливий лише за умови, що Росія ухвалить принципове політичне рішення, що їй справді на даному етапі бажано припинити збройний конфлікт", - каже політичний експерт.

І додає, що політичні заяви у Росії про Донбас поки що виглядають не надто конструктивно.

А Андрій Римарук звертає увагу, що Москва просто зацікавлена у нестабільності: "Путіну без різниці, хто президент України: Зеленський, Порошенко, Бойко чи Медведчук. Йому потрібна постійна нестабільність в Україні".

Волонтер попереджає, що навіть якщо нове перемир’я у якомусь вигляді протримається достатньо довго, Росія зможе використовувати його як важіль впливу на українську владу, наприклад, спровокувати зрив режиму тиші, щоб знизити рейтинг президента перед виборами.

Що буде при порушеннях перемир’я?

Наразі до кінця не зрозуміло, що буде у випадку порушень нового перемир’я.

Досвід розведень сил на трьох ділянках фронту у минулому році показує, що українська влада може закривати очі на порушення, вважаючи їх провокаціями.

Так перед розведенням, наприклад, заявлялося про те, що у випадку обстрілів на ділянках відведення сил українська армія повернеться на свої позиції.

Згодом такі обстріли справді були (а під Золотим були і втрати), однак процес розведення це не зупинило і на старі позиції ніхто не повернувся.

Трохи змінилася риторика у зведення з Донбасу і напередодні нинішнього перемир’я.

Так у неділю зранку штаб ООС повідомляв про те, що "на ділянках відповідальності переважної більшості підрозділів обстрілів противника не зафіксовано, за винятком, 15 фактів порушення режиму припинення вогню…"

Загалом же перед початком перемир’я повної тиші на фронті не було - за неділю фіксувався вогонь з 120-мм і 82-мм мінометів, гранатометів, озброєння БМП і стрілецької зброї.

Водночас головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак запевнив, що перемир’я не означає, що українські військові не можуть діяти у відповідь на атаки і дії ДРГ.

"Закликаю не піддаватися керованим провокаціям, гібридним проявам паніки, зберігати спокій та об’єднуватися довкола свого Війська та своїх захисників", - додав Руслан Хомчак.

Деморалізація від перемир’я

Кожне перемир’я несе у собі можливості для вирішення конфлікту.

Однак це ще й фактор деморалізації для бійців на передовій, чиї дії обмежують.

"Кожен режим тиші пригнічує військовослужбовців", - каже Андрій Римарук.

"Але я зараз на Сході бачу багато командирів, які, навпаки, намагаються шукати позитив. Кажуть, що тепер у них буде трохи часу, щоб перепочити і щось переглянути з точки зору тактики", - відзначає волонтер.

"І в разі чого, підготуватися до моментального вогню у відповідь - щоб він був дуже болючим", - підсумовує він.

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.