“Слуга народу” показала результати опитування Зеленського: що далі

Автор/джерело -  © Світлана Дорош, ВВС 



Дата публiкацiї - 26.10.2020 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=4390

Партія “Слуга народу” представила результати опитування президента, яке і в день виборів, і за тиждень до голосування викликало багато скандалів.

Це зробив голова партії Олександр Корнієнко. Він вказав, що партія порахувала 80% бюлетенів опитування.

На всі питання, як стверджують у партії, вони отримали ствердні відповіді від тих, хто таки взяв у ньому участь.

Єдине питання, щодо якого думки розділились, - це вільна економічна зона на Донбасі.

Ініційоване президентом опитування фінансувала "Слуга народу", а проводила компанія "Земедіа". Для його проведення залучили молодь, а також були повідомлення, що серед них були й ті, кому не виповнилося 18 років.

Під час опитування не перевіряли документи тих, хто відповідав на питання, люди стверджували, що їм вдавалося відповідати мало не десятки разів.

Тому багато експертів сумнівалися у валідності цього опитування, участь в якому не взяв навіть спікер парламенту Дмитро Разумков.

Олександр Корнієнко заявив, що в опитуванні взяли участь 5 мільйонів людей.

Раніше президент Володимир Зеленський казав, що опитування йому потрібне, аби "відчути народ", а результати плебісциту стануть потужною підтримкою у подальшій реалізації президентських ініціатив. Майже усі вони потребуватимуть внесення змін не лише до чинних законів, а й до Конституції, а отже - і безпосередньої участі парламенту.

Попри критику ініціативи президента багатьма юристами та політологами, група "Рейтинг" зафіксувала, що інтерес до опитування все ж був: 43% респондентів відповіли, що позитивно ставляться до ініціативи президента, 30% - нейтрально, решта - негативно.

У день виборів "Рейтинг" також провів екзит-пол і дізнався думку українців щодо питань Зеленського. На всі питання, окрім вільної економічної зони на Донбасі, респонденти переважно відповіли схвально.

Вже було

Усі пропозиції президента вже лунали в Україні раніше, їх намагалися втілити і його попередники.

ВВС News Україна проаналізувала, які шанси у кожної із ідей Володимира Зеленського нині.

Довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих розмірах

Корупцію українці вважають однією із головних проблем країни вже багато років поспіль. Це підтверджують соціологічні опитування, що їх проводили в усі попередні роки та у 2020 році.

Зокрема, згідно з результатами опитування центру Разумкова та компанії "Соціс", що проводилося влітку, корупція та хабарництво найбільше непокоїть 30% людей, поруч із війною на Донбасі, низьким рівнем життя і високими тарифами на комунальні послуги.

Проте Володимир Зеленський, балотуючись у президенти, не обіцяв домагатися довічного ув’язнення для корупціонерів, пропонуючи інші шляхи подолання корупції.

На сьогодні "особливо великий розмір" у кримінальному законодавстві - це понад 630 тис. гривень.

Для втілення ідеї в життя потрібні будуть зміни до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів, і для цього у парламенті має знайтися 226 голосів депутатів. Теоретично таку кількість "Слуги народу" зможуть зібрати з допомогою депутатів з інших фракцій та позафракційних.

Скорочення кількості депутатів Верховної Ради до 300

Ідея скоротити чисельність депутатів - не нова, її просував ще Леонід Кучма 20 років тому. Під час консультативного референдуму у 2000 році він пропонував створити двопалатний парламент і скоротити кількість депутатів.

За цю пропозицію тоді проголосувало понад 90% громадян. Але результати не були реалізовані. Адміністрацію президента звинувачували у масових фальсифікаціях та адмінресурсі.

Леонід Кучма - не єдиний, хто хотів зменшити кількість депутатів. У різні часи про це говорили і Юлія Тимошенко, і партія "Самопоміч" Андрія Садового, і "Радикальна партія" Олега Ляшка. Останній вважав, що в Раді має бути 200 депутатів.

У передвиборчих програмах ані Володимира Зеленського, ані партії "Слуга народу" не було згадки про доцільність скоротити чисельність ВРУ.

Але у перші дні роботи нового парламенту, у серпні 2019 року, Володимир Зеленський вніс на розгляд Ради проєкт закону про скорочення кількості депутатів із 450 до 300. Ці поправки до Конституції були схвалені у першому читанні завдяки голосам фракцій "Слуга народу" та ОПЗЖ.

Конституційний суд у лютому 2020-го визнав такі зміни конституційними, хоч і зробив кілька зауважень.

Тобто депутати могли б лише доопрацювати цей документ і ухвалити в остаточній редакції.

Однак підтримка змін до Конституції 300 голосами малоймовірна, оскільки у першому читанні усі інші фракції не дали жодного голосу "за".

Створення ВЕЗ у Донецькій і Луганській областях

Офіс президента говорить про те, що вільну економічну зону слід створити на підконтрольних Києву територіях, а після деокупації Донбасу розширити на весь Донбас.

ВЕЗ - це пільги в оподаткуванні, у валютних операціях та інші комфортні умови для бізнесу.

Володимир Зеленський заявляв, що запровадження ВЕЗ на Донбасі сприятиме залученню інвестицій у регіон, відбудові інфраструктури та завершенню війни.

Експрезидент і керівник української делегації у Мінській контактній групі Леонід Кравчук також переконаний, що це посилить позиції України на переговорах з врегулювання ситуації на Донбасі.

Київський міжнародний інститут соціології напередодні місцевих виборів опитав людей щодо цієї ініціативи. Створення ВЕЗ підтримала третина опитаних, понад 45% - ні. Але з’ясувалося, що переважна більшість людей не розуміє, про що йдеться.

Водночас експерти, які є противниками запровадження ВЕЗ на Донбасі, до ризиків відносять корупцію та уникнення від оподаткування.

Вони також нагадують, що на Донбасі ВЕЗ вже існували наприкінці 90-х років, які, фактично, перетворилися на "чорні діри" бюджету і були згодом скасовані.

Для запровадження ВЕЗ парламент має ухвалювати зміни до податкового законодавства.

Використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до договору "Про нерозповсюдження ядерної зброї" підписали у грудні 1994 року президенти США, Росії, України та прем’єр-міністр Великої Британії.

В обмін на відмову від ядерної зброї Україна отримала гарантії територіальної цілісності, непорушності кордонів, політичного та економічного суверенітету.

Проте після анексії Криму і початку війни на Донбасі Київ неодноразово заявляв, що Росія порушила цю міжнародну угоду.

Ті, хто підтримував ініціативу Зеленського, кажуть, що саме Будапештський меморандум, на відміну від Мінських угод, визначає сферу відповідальності сторін-підписантів і дає підстави Україні вимагати від них проведення консультацій про практичне дотримання меморандуму.

Проте у Кремлі вже заявили, що Москва вестиме перемовини з Україною щодо Донбасу виключно в рамках Мінських угод.

У команді колишнього президента Петра Порошенка ВВС News Україна розповідали, що Київ намагався, апелюючи до Будапештського меморандуму, зініціювати консультації із країнами-підписантами, але без успіху.

Напередодні опитування Володимир Зеленський заявив, поки не може розкривати подробиці своїх наступних кроків у разі позитивної відповіді на питання про Будапештський меморандум. Водночас він запевнив, що про можливість відновлення ядерного потенціалу України не йдеться.

Легалізація медичного канабісу

Володимир Зеленський ще під час виборчої кампанії заявляв, що підтримує легалізацію медичного канабісу.

За це виступала й ексочільниця МОЗ Уляна Супрун і її попередник Олег Мусій.

Відповідний законопроєкт зареєстрували у Верховній Раді у травні 2019 року, тобто - ще за попереднього складу парламенту. Однак досі його не вносили на розгляд Верховної Ради. Не виключено, що готуватимуть новий - про це заявляють представники фракції "Слуга народу".

Прихильники легалізації наполягають на тому, що медичний канабіс, чи іншими словами, медична марихуана, потрібен не лише тяжкохворим людям для полегшення болю, але й задля законної наукової діяльності і виготовлення ліків.

Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендувала виключити канабіс з Єдиної конвенції про наркотичні засоби, але в Україні, як і в багатьох інших країнах світу, за виготовлення, зберігання, перевезення та продаж марихуани передбачене адміністративне чи кримінальне покарання.

Противники легалізації вважають, що використання канабісу призведе до збільшення кількості тих, хто вживає наркотики, а отже - і до тіньового обігу наркотиків.

 


 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.