«Підрив постмайданної антикорупційної системи»: західні реакції на рішення КСУ

Автор/джерело -  © Яна Полянська, Радіо Свобода 



Дата публiкацiї - 29.10.2020 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=4393

Рішення КСУ визнати неконституційною статтю, яка карає за декларування неправдивої інформації, вразило міжнародних експертів. Які сили за цим стоять і куди рухається Україна?

Конституційний суд України завдав нищівного удару по механізмах, які боролись із корупційними зловживаннями, пише у твітері директор програм щодо України берлінського аналітичного «Центру ліберальної сучасності» Маттіа Неллес.

«Експерти переконані, що таке рішення є елементом систематичних намагань підірвати всю постмайданну антикорупційну архітектуру», - пише Неллес, цитуючи статтю Романа Олеарчика для видання Financial Times.

Конституційний суд України фактично оголосив українську правову систему найгіршою у світі щодо боротьби з корупцією, висловився в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода член конкурсної комісії з обрання голови Спеціальної антикорупційної прокуратури, екс-очільник GRECO (органу Ради Європи з антикорупційному моніторингу) Драго Кос.

Він додав, що зі 187 країн, які ратифікували Конвенцію ООН проти корупції, Україна є єдиною країною у світі, яка визнала застосування її положень у національному законодавстві неконституційним.

«Вчорашнє рішення суду щодо НАЗК та попереднє (від серпня) щодо НАБУ фактично скалічили дві найважливіші українські антикорупційні установи. Це може мати серйозні наслідки, бо український народ і міжнародна спільнота почали втрачати довіру просто через те, що вони вже не знають, наскільки українські відомства, що ухвалюють рішення, справді віддані боротьбі з корупцією», – сказав Кос Радіо Свобода.

Експосол США в Україні і старший науковий співробітник дослідницького центру «Інститут Брукінґса» Стівен Пайфер, коментуючи рішення Конституційного суду, згадав у твітері часи, коли працював у Київі.

«Вечеряючи в компанії українців у 1998 році, я запитав: «що є найбільшою загрозою для України»? Один із них відповів: «українці», і цим викликав сміх, а потім і глибоку дискусію про те, як дії чи бездіяльність українців були ключовим, що стримувало розвиток країни. Схоже, це досі проблема», – зазначає він.

Цей твіт Пайфера привернув увагу виконавчої директорки Центру протидії корупції Дарії Каленюк. Вона заперечила Пайферу, зауваживши, що найбільша загроза для України – не українці, а Кремль і його агенти.

Александр Кларксон, експерт-міжнародник із Королівського коледжу в Лондоні, вважає, що є багато різновекторних сил, зацікавлених у тому, щоб корупція в Україні процвітала.

«Зеленський припускається багатьох власних помилок, проте робити його відповідальним за дії Конституційного суду означає ігнорувати те, як багато інших потужних сил в Україні зацікавлені в розхитуванні ключових антикорупційних механізмів. Включно з тими силами, які звинувачують Зеленського», – пише у твітері Кларксон.

Американсько-шведський економіст Андерс Ослунд у твітері переповідає розслідування програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»), і ставить важливе запитання.

«Голова Конституційного суду України Олександр Тупицький не задекларував ділянку, придбану в анексованому Криму у 2018 році. Як він може досі очолювати КСУ?» – пише Ослунд.

«Це велика перемога для мафіозного угруповання в Україні» – так лаконічно висловився оглядач Леонід Рагозін.

 

 
Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2021.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.