Актуально
45301 перегляд
 |
Видатний український геополітик В. Липинський писав, що „бог створив народи здатними до оздоровлення”. Це дійсно так. Кожна нація і держава мають власну „імунну” систему, яка вмикається за реальної загрози існуванню суспільному організму. Ф. Ратцель і Р. Челлен взагалі вважали, що будь-яка держава організована за принципами живого організму (організменна теорія в геополітиці).
Суспільна система, як і організм людини, може захворіти. З цією хворобою може справитися сама імунна система або ж людину, як і державу, необхідно лікувати. Розумна правляча еліта, знаючи, що ті чи інші хворобливі прояви в суспільному організмі розростаються, починає його лікувати. Бо якщо віддати цей процес на відкуп „імунної” системи, можна дочекатися великої біди. „Імунна” система нації діє, як і імунна система організму, цілком некеровано. Точніше, вона керується тільки потребами збереження організму і відкидаючи всі інші супутні моменти.
Візьмемо для прикладу класичний випадок з історії Китаю. Знаменита культурна революція була типовим самоочищенням суспільства знизу. Його дуже вміло використав Мао Цзедун, який за допомогою хунвейбінів знищив не лише корупціонерів, але й своїх потенційних конкурентів. Сотні тисяч людей були відправлені на „перевиховання” до сіл. Через цей механізм невдоволення суспільства бандитизмом і корупцією, які назрівали в КНР протягом довгого часу, вдалося перевести в стадію наукових дискусій. Цілком невипадково, що саме в цей період і зародився феномен Ден Сяопіна.
І нині Китай може слугувати прикладом успішного перманентного оздоровлення суспільства, але вже згори. Усвідомивши, що в суспільстві в наш час немає другого Мао, китайські керівники, щоб утримати владу і підтримати високі темпи економічного зростання, цілеспрямовано очищають свої ряди на загальнодержавному і регіональному рівнях, час від часу страчуючи за хабарництво навіть членів політбюро чи урядовців найвищого рангу. Причини небувалого в історії людства зростання ВНП Китаю криються не в ресурсах країни чи величезній кількості населення, а в періодичному і безперервного очищенні і оздоровленні суспільного організму згори.
Абсолютно протилежна ситуація нині в Україні. Риба, як відомо, загниває з голови, а суспільний організм з правлячої верхівки. Накопичена критична маса у закономірному прагненні суспільства до самоочищення знизу у 2004 році була перехоплена ініціативою пана Ющенка через гасло „бандитам-тюрми”. Але своїх обіцянок перед народом з приходом до влади пан Ющенко не виконав. Для людей, знайомих із закономірностями розвитку людства очевидно, що це гасло є просто відкладеним. А відкладені прагнення суспільства, як і хронічні хвороби організму здатні на такі рецидиви, що не дай бог... Суспільних закономірностей не дано відмінити нікому.
Якби у когось у Німеччині чи світі хтось запитав у 1931 році, хто такий Адольф Гітлер, не відповів би ніхто. Ще на початку 1917 року купка більшовиків на чолі з Лєніним дуже боялася, що якщо вони виступлять, то матроси їх просто переколють багнетами. Ще за місяць до захоплення влади Піночет навіть не думав про путч. Але прийшов час і суспільство почало самоочищення знизу від скверни царизму, Веймарської республіки і соціал-лібералізму Альєнде. А «хлопці» Лєнін, Гітлер і Піночет просто мали сміливість і навіть цілком виправдане історичне нахабство скористатися зі сприятливого моменту і прийти до влади.
Українці – нація, яка чи не найбільше схильна до самоочищення знизу. Генетична схильність до цього у нас знаходиться в крові. Це історичний досвід Хмельниччини, Коліївщини, УПА, Помаранчевої революції тощо. Причини цього явища ховаються в пітьмі тисячоліть. Давньоукраїнські племена Правобережної України тисячоліття тому самоочищалися, без жалю спалюючи свої старі поселення й переселяючись до новозбудованих поселень. Нічого подібного історія людства у таких масштабах не знала. Так уже було. Так буде знову.
Петро Масляк,
віце-президент Академії наук вищої школи України,
академік, професор Київського національного
університету ім. Т. Шевченка,
доктор географічних наук
(економічна та соціальна географія)
Публiкацiї за темою «Цивілізаційні процеси»:
