Актуально
30411 переглядів
 |
На жаль, рідше, ніж хотілося б - якщо нас справді зачепити за живе, розсудливі рішення забуваються і ми кидаємося у бій, а потім, споглядаючи руїни, слухаємо докірливе шепотіння «заднього розуму»: «І хто мене за язика тягнув... Ось вічно я так... Але наступного разу...» І так до наступного разу.
Мені б дуже хотілося знайти чарівну таблетку, рятує від конфліктів раз і назавжди. На жаль - поки такої таблетки не знайшлося. І тому я підійду до питання про конфлікти з нетривіальною боку: а саме - з розповіді про триєдиного мозку.
Цей триєдиний мозок відкрив нейрофізіолог Пол Маклін. У своїй книзі «Еволюція трьох ментальностей» він розповів, що людський мозок включає в себе характеристики наших предків - рептилій і ссавців. При цьому вік «програмного забезпечення» рептилії - кілька мільярдів років, ссавця - близько 500 мільйонів років, а власне людського - не більше 100 тисяч. З цього невблаганно випливає, що незважаючи на те, що «людина» всередині нашого мозку розумніша - «рептилія» і «ссавець» набагато старше і сильніше.
Як же веде себе ця трійця?
Рептилія командує відчуттями і інстинктами. Вона сліпо прив'язана до своєї території і відстоює її за будь-яку ціну. У неї є чотири стратегії, або чотири «f» - food, fight, flee, fuck. Іншими словами - якщо об'єкт їстівний, його потрібно з'їсти, якщо небезпечний - битися чи тікати, якщо представляє сексуальний інтерес - мати з ним перелюб. Якщо ні те, ні інше, ні третє, ні четверте - об'єкт не цікавий, і включається функція ignore.
Рептилія реагує на рівні умовних рефлексів - практично миттєво. Як тільки виникає загроза своєї території - виникає реакція: «Битися на смерть або тікати, якщо ворог сильніше» (сексуально-гастрономічних аспектів ми торкатися не будемо, оскільки наша тема - конфлікти).
Якщо поспостерігати за поведінкою крокодилів, мафіозних структур, бюрократів чи сусідів по комунальній кухні - в них легко можна побачити таку подібність. Свою рептилію теж можна знайти, якщо поспостерігати за своєю реакцією, коли хтось намагається захопити територію, яку ми вважаємо своєю.
Фізіологічно рептилія займає спинний мозок (звідси й «куприком чую», і йогічна «змія Кундаліні»). При всьому своєму консерватизмі і ригідності вона забезпечує нам виживання і стабільність - саме вона миттєво включає захисні механізми в небезпечних ситуаціях.
Ссавець влаштований складніше. На відміну від рептилії, у нього є не тільки інстинкти, а й емоції. Саме ссавець відповідає за шлюбні ігри, зміну настроїв, смуток і захоплення, вибухи пристрасті і боротьбу за статус. Рептилії важливо вижити - ссавцю важливіше положення в зграї. Рептилія б'ється - ссавець приймає загрозливу або запобігливий позу.
Він здатний відчувати радість, смуток, самотність, прихильність, заздрість, хитрувати і маніпулювати, влаштовувати нескінченні емоційні ігри і часом доводити себе й інших ссавців до неврозу. У чомусь він схожий на маленьку дитину - зокрема, в тому, що у нього немає уявлення про час і він не відчуває різниці між тим, що трапилося в минулому, і тим, що відбувається нині.
Розташування ссавця - середній мозок.
І нарешті, новий мозок - людський. На відміну від рептилії і ссавця, він здатний мислити, аналізувати, вирішувати абстрактні питання і створювати наукові та філософські теорії. Саме він сприймає поради «не брати в голову» і «спокійно подумати». Якби все залежало від нього - число конфліктів у світі різко б зійшло на спад. На жаль, ссавець і рептилія вмикаються раніше. Коли інстинкт підказує, що моєму виживанню або статусу погрожують - включаються програми, зашиті сотні мільйонів і мільярди років тому.
І на довершення всього, три цих мозки знаходяться в конфлікті, і кожен тягне в свою сторону. І цей внутрішній конфлікт невблаганно і неминуче породжує зовнішні.
Що ж робити?
Позбутися від рептилії і ссавця неможливо - ми просто помремо. Задавити їх? Можна спробувати. Всім нам знайомі кволі високочолі «ботаніки», що нагадують швидше біороботів, ніж людей, і піддані всіляким хворобам. Правда, вони вміють розумно вирішувати конфлікти (в основному - з собі подібними, агресії вони бояться і уникають) - але якою ціною?
Чи є вихід з цієї ситуації? Так, є - але не занадто простий і очевидний. Він полягає в тому, щоб налагодити контакт між трьома мізками. У людини, на відміну від інших приматів і тим більше рептилій, існує здатність до самоусвідомлення і самозміни.
На жаль, до цих пір велика частина людей розумних направляла свої думки на зміну зовнішнього світу, забуваючи про внутрішній. На щастя, все більше людей згадують давню мудрість: «Зовні те саме, що і всередині».
Для початку познайомимося трохи краще зі своєю рептилією, ссавцем і людиною. Спробуйте хоча б кілька днів поспостерігати за оточуючими і помітити, коли і як вони поводяться, як ці три персонажі.
І, зрозуміло, не забувайте про себе. Можете навіть включити уяву і намалювати, виліпити, станцювати цих героїв. Уявіть собі, що ви - глядач, що спостерігає за спектаклем, що розігрується трьома акторами. Вже одне це допоможе вам знайти над ними владу. Згадайте ще одну давню мудрість: знання імені дає владу над тим, кого ми називаємо, а панує над нами лише те, чого ми не усвідомлюємо.
А побачивши цих героїв і зрозумівши, як вони взаємодіють між собою, можна перейти з позиції глядача в позицію режисера і поміняти сценарій.
Публiкацiї за темою «Психологія та стосунки»:
