Актуально
32552 перегляди
 |
Такого висновку дійшли науковці стокгольмського Інституту дослідження миру SIPRI.
Військові витрати в світі в 2013 році знизились у порівнянні з попереднім роком на 1,9 відсотка, наголошується в звіті стокгольмського Інституту дослідження миру SIPRI. Це пов’язано у першу чергу зі скороченнями військових витрат з боку Сполучених Штатів Америки - особливо після того, як американці вивели свої війська з Іраку.
Військові видатки США становлять третину всіх витрат у світі на військові потреби й сягають 1747 мільярдів доларів. Тож скорочення американського військового бюджету помітно впливає й на річну статистику SIPRI. Якщо не враховувати Сполучених Штатів, тоді витрати на військові потреби на планеті торік не скоротились, а збільшились на 1,8 відсотка. Так, Саудівська Аравія збільшила фінанування оборонного сектору на 14 відсотків, а Іран - навіть на 27 відсотків.
Науковці враховували повний спектр затрат на потреби армії, які є доступними у відкритих джерелах. У звіті представлені не лише видатки на купівлю зброї та оборонної техніки, але й кошти, що виділялися на утримання армії, персоналу, адміністративні кошти, проведення досліджень, техобслуговування та плани щодо будівництва військових об’єктів.
Сила НАТО всупереч економії
Економити доводиться не лише США. Майже всім країнам Північноатлантичного альянсу в часи економічної кризи довелось скоротити витрати й на армію. Винятки становили лише Польща та Німеччина.
Незважаючи на економію, НАТО залишається структурою з найбільшим військовим бюджетом. Сума витрат всіх країн НАТО разом взятих становить дві третини світових витрат на військо. Такі дані наводить Міхаель Броска - керівник Інституту досліджень миру та політики безпеки у Гамбурзі, який, серед іншого, консультує міністерство закордонних справ у Берліні щодо питань безпеки та контролю озброєнь.
Російські плани
Такий дисбаланс може бути одним з пояснень, чому Росія нарощує оборонний потенціал: уперше за 15 років, за словами Броски, частка військових витрат у ВНП в Росії вища, ніж у США. "З цього видно, що Росія докладає значних зусиль для зміцнення своєї військової сили". Водночас Росії потрібно багато надолужити, оскільки її оборонна промисловість у 1990-х роках була практично знищена вщент.
Броска також вказує на те, що Росія все ще володіє другим за розміром у світі ядерним потенціалом, а її військо - одне з найбільших у світі. Проблема полягає в тому, що з огляду на оснащення армія Росії займає радше середні позиції. "Але є і ті, над ким російське військо має перевагу. Наприклад, над балтійськими державами, Грузією або Україною", - зазначає Броска.
За підрахунками SIPRI, Росія посідає третє місце в світі за обсягами витрат на військові потреби після США та Китаю. На четвертому місці перебуває Саудівська Аравія.
Китай - азіатська супердержава
Отримати доступ до офіційної статистики Китаю доволі складно. Тому, за словами Семьела Перло-Фрімена, який координує дослідження SIPRI, важко з упевненістю сказати, на що саме витрачаються кошти. Зростання бюджету на 7,4 відсотка свідчить, зокрема, про збільшення зарплат та покращення умов проживання для солдатів. "Але вони без сумніву підвищили і видатки на зброю і тренування", - переконаний Перло-Фрімен.
Розмірковуючи над мотивами, які підштовхують Росію чи Китай нарощувати військовий потенціал, потрібно пам’ятати про те, що США після завершення холодної війни зайняли домінантне положення. "Їх не влаштовував однополярний світ, у якому США практично в одноосібному порядку могли все диктувати, оскільки мали війскову перевагу".
Дзеркало суспільства
У цілому абсолютні показники витрат на військові потреби в світі зросли, констатує Перло-Фрімен. Однак, оскільки економіка багатьох держав також розвивається, частка витрат на військові потреби у ВНП знижується. "Коли розвивається економіка і рівень життя в країні підвищується, він має підвищитись і в солдатів", - каже експерт інституту SIPRI.
Схожої думки дотримується і Міхаель Броска з гамбурзького Інституту дослідження миру та політики безпеки. Він переконаний, що військова сфера віддзеркалює політичні взаємовідносини. Броска допускає, що у найближчі роки нинішня тенденція продовжиться. "Ми стаємо свідками глибоких змін і в інших сферах світової політики", - наголошує він і вказує на те, що значення Заходу в порівнянні з такими країнами як Росія чи густонаселеними Китаєм або Індією - зменшується.
Публiкацiї за темою «Військова справа»:
