Актуально
15781 перегляд
 |
Чи справді готується такий прохід, коли він відбудеться та які можливі наслідки - з’ясовувала BBC News Україна.
Заяви про новий прохід
Ще в грудні 2018 року Олександр Турчинов в інтерв’ю BBC News Україна зробив гучну заяву: "Україна готує новий прохід кораблів через Керченську протоку".
Він наголосив, що для Києва це принципово, адже якщо країна зупиниться, то "Росія фактично виконає своє завдання по захопленню Азовського моря і пред’явить світові нові самовизначені морські кордони".
Тоді секретар РНБО не уточнив, коли саме його планують, але запевнив, що альтернативи немає.
"Будемо запрошувати представників ОБСЄ та інших міжнародних організацій, щоб вони були присутні на наших кораблях і довели всьому світу, що Україна та її моряки не порушують жодних законів і міжнародних правил", - додав пан Турчинов.
Подібні заяви у січні 2019 року озвучувало керівництво Міноборони, а в лютому наміри підтвердив президент Петро Порошенко.
"Ми ніколи не визнаємо факт окупації Керченської протоки, ми ніколи не визнаємо факт окупації Азовського моря. Ми 100% будемо вимагати забезпечення вільного використання, згідно з двосторонніми угодами, міжнародними конвенціями ООН про свободу судноплавства", - сказав президент 4 лютого в ефірі програми "Свобода слова" на ICTV.
Він не сказав, коли саме планується наступний прохід українських кораблів, але запевнив, що підуть лише добровольці. "Я не виключаю, що там будуть і журналісти, експерти ОБСЄ, і дуже проситься Ірина Геращенко", - додав Петро Порошенко.
Чи буде до виборів?
В РНБО на запит BBC News Україна відповіли, що рішення про дату та склад цього проходу буде ухвалювати військове керівництво.
"Міноборони та Генштабу ЗСУ доручено забезпечити посилення української військової корабельно-катерної групи на Азовському морі, зокрема, і шляхом проведення додаткових плавзасобів через Керченську протоку", - пояснили у відомстві.
Джерела у військових колах кажуть, що до виборів цього не відбудеться. "До президентських виборів цього проходу не буде, аби його не використовували у виборчій кампанії", - каже джерело BBC News Україна.
До того ж, сторони ще далекі від узгодження конкретного формату таких дій.
Експертка-міжнародниця Ганна Шелест звертає увагу, що окрім політичних, є ще низка технічних умов для такого проходу кораблів.
"Давайте не забувати, що Азовське море - специфічне з точки зору судноплавства. По-перше, потрібні спеціальні погодні умови, технічні моменти для того, аби не наражатися на ризики", - каже вона.
Але виникає питання щодо того, що цей разовий прохід дасть? Керівник Українського мілітарного центру Тарас Чмут вважає цю ідею цілком реальною. За його словами, Росія зробить усе, аби показати світу, що в цій ситуації винна Україна.
"Вони покажуть, що під час першого проходу було все добре, під час другого - ми їх нібито спровокували і отримали адекватну відповідь. Відповідно, якщо буде організовано третій прохід із залученням міжнародних партнерів, то з великою імовірністю він пройде максимально безпроблемно, аби показати, що винна українська сторона", - вважає експерт.
Очевидно, з таких міркувань українська сторона і почала говорити про постійну місію, яка б моніторила в цій зоні прохід кораблів. Велику частку невизначеності в цьому питанні додають майбутні президентські вибори. Адже невідомо, чи зміниться Верховний головнокомандувач і чи бачитиме він доцільність у таких діях.
"Складні консультації"
ВВС News Україна вдалося дізнатись про деякі деталі непростих консультацій з міжнародними партнерами щодо організації такого проходу.
Переговори з ОБСЄ, ЄС та НАТО доручили Міноборони та Міністерству закордонних справ. Згоду на конкретний формат, звичайно, має дати російська сторона.
Відразу після заяви Олександра Турчинова Москва назвала наміри України організувати новий прохід військових кораблів "провокацією". Однак згодом риторика дещо змінилася.
У січні міністр закордонних справ Росії Сєргєй Лавров повідомив, що Владімір Путін погодився на пропозицію Берліна про допуск німецьких і французьких фахівців у Керченську протоку. Звичайно, якщо буде згода України.
Але Київ та Берлін в цей час вже говорили не про разовий прохід іноземних спостерігачів, а про цілу моніторингову місію в Керченській протоці.
В кінці січня міністр закордонних справ України Павло Клімкін зустрівся з німецьким колегою Гайко Маасом.
На зустрічі обговорювали можливість розширити спостережну місію ОБСЄ в Україні на Азовське море. "Росія за визначенням не повинна отримати змогу маніпулювати моніторингом, щодо якого ми досягнемо згоди. Тобто, наприклад, спроби Росії затягнути фахівців з Німеччини та Франції до Керченського порту і так політично намагатися легалізувати окупацію Крим неможливі", - заявив Павло Клімкін після переговорів.
У Росії на цю ініціативу відповіли однозначно: разове відвідання протоки можливе, а місія спостереження - ні.
Пропозицію розширити спостережну місію ОБСЄ в Україні на Керченську протоку скептично оцінили в самій організації.
Джерела BBC News Україна кажуть, що там говорять про необхідність нового мандату. Хоча Київ наполягає, що місія ОБСЄ має мандат по всій території України, в тому числі у тих водах, які "присвоїла" собі Росія. А отже новий мандат, на думку української сторони, не потрібен.
Ганна Шелест звертає увагу, що таку міжнародну місію технічно складно організувати, адже мова йтиме про залучення спостерігачів, які повинні розумітися у цій справі. До того ж не до кінця зрозуміла позиція Росії щодо цієї ініціативи.
"Тобто саме до ідеї щодо цієї місії багато питань, але якби РФ погодилася б навіть на одночасний візит, я думаю, що Франції та Німеччині варто було б на це піти. Адже не варто забувати, що з 2015 року РФ не пускає до Криму жодну місію міжнародних організацій", - вважає Ганна Шелест.
В МЗС BBC News Україна повідомили, що консультації з міжнародними партнерами тривають.
Україна та Німеччина обговорюють можливість провести окремі зустрічі експертів для визначення модальностей такої місії. "Такі консультації можуть бути проведені в рамках зустрічі Нормандської четвірки, яка відбудеться найближчим часом", - додали в міністерстві.
Окрім цього, українські дипломати сподіваються підняти цю тему на зустрічах в рамках Мюнхенської безпекової конференції, яка пройде у лютому. Туди ж планує поїхати і Петро Порошенко, він традиційно використає цей захід для переговорів з західними партнерами. А от в Кремлі заявили, що президента РФ Владіміра Путіна не буде. Російську делегацію очолить міністр закордонних справ Сєргєй Лавров.
Тож конкретних домовленостей щодо разового проходу чи навіть місії до президентських виборів навряд досягнуть. Всі в очікуванні, хто виграє перегони та чи зміниться стратегія української влади щодо вирішення конфлікту з Росією.
До теми:
