X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

3 грудня 2020, четвер

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в селі Лемеші (Чернігівська область) на початку XVIII століття народився хлопчик Олексій Розум. У вільний від випасу корів час, він співав у сільскому церковному хорі, де був помічений, відправлений до Петербургу й згодом став графом Розумовським й вінчаним чоловіком імператриці Елизавети (щоправда без права престолонаслідування). Брат графа Кирило у 18 років (!!!) очолив петербургську академію наук, а згодом ще й став гетьманом Лівобережної України...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Реформі ринку електроенергії рік: що пішло не так

Економіка та фінанси 4632 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 30.06.2020 | Всі публікації | Версія для друку

Реформі ринку електроенергії рік: що пішло не так
Рік тому Україна запустила нову модель оптового ринку електроенергії. Проте, на відміну від реформи ринку газу, вона створила більше проблем, ніж переваг.

Що пішло не так в українській електроенергетиці, чи можна це виправити, і як це відіб’ється на споживачах - розбиралася BBC News Україна.

Що і як реформували

Торік ринок електроенергії в Україні зазнав великих змін.

До 1 липня 2019 електростанції продавали усю вироблену електрику державній компанії "Енергоринок". Її вартість для ринку, а також тарифи для споживачів визначала Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

"Енергоринок" продавав електрику розподільчим компаніям — обленерго, а ті — підприємствам та приватним споживачам.

Кошти рухалися у зворотному напрямку такою ж складною схемою: від кінцевих споживачів, через обленерго до "Енергоринку", і лише після за цього потрапляли до виробників електрики. Досить часто розрахунки "замикалися" ще на первинних етапах. Через це у галузі утворювалися величезні борги.

Щоб реформувати галузь, зайві ланки цього ланцюжка вирішили прибрати, а компанію-посередника - ліквідувати після оплати усіх боргів. Станом на 31 серпня 2019 року дебіторська заборгованість ДП "Енергоринок" перевищувала 30 млрд грн, а кредиторська - 28,1 млрд грн. Багато з боргових справ пішли у суди.

За законом про ринок електроенергії, з 1 липня 2019 року відпала потреба скидати електрику до одного кошика, - за задумом авторів реформи, вона одразу повинна надходити до трейдерів чи кінцевих споживачів.

Зміни стосувалися і "зелених" електростанцій, що виробляють енергію з відновлювальних джерел (ВДЕ), - вітру, сонця. Ще раніше вони мали найвищі тарифи серед виробників енергії. Після початку реформи ринку, усю вироблену ними енергію має викуповувати державна компанія "Гарантований покупець".

"Зелені" активи має ДТЕК, що входить до фінансово-промислового холдингу СКМ, контрольованого Рінатом Ахметовим (ДТЕК так само контролює левову частку теплової генерації), а також іноземні інвестори, які прийшли в Україну на надзвичайно привабливі умови інвестицій у цю галузь.

Таким чином, у галузі склалася ситуація, коли "зелені" виробники з вищими тарифами і все ще невеликою часткою ринку, гарантовано продають свою продукцію платоспроможним покупцям, а виробники великих обсягів за нижчими тарифами змушені продавати левову частку населенню.

В чому проблема?

"Депутати ухвалили гарний закон, де алгоритм відносин в енергетичному секторі - ідеальний, - казав рік тому напередодні запуску ринку ексміністр енергетики Іван Плачков. - Але ми вирішили цей мерседес будувати на конвеєрі тракторного заводу".

Запуск ринку, а згодом і криза відсвітили системні проблеми електроенергетики, - вважає директор аналітичної групи Dixi Group Олена Вітер. Але реформувати її виявилося складніше, ніж газовий сектор.

"Електроенергетика - це складніший механізм. Там більше гравців, більше генерації, яку треба між собою координувати. Крім того, на газовому ринку вже давно були передумови для ринку і гравці, які були готові конкурувати за споживача", - каже експертка.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко первинною вадою, яка запустила ланцюжкову реакцію проблем на ринку електроенергетики, називає різні ціни для різних споживачів.

"Передбачалося, що перед тим, як почати роботу нового ринку, необхідно було вирівняти ціни для усіх категорій споживачів, зокрема й для населення, до ринкового рівня, і передбачити субсидії, - пояснює Володимир Омельченко. - Цього не було зроблено з політичних міркувань".

"Тобто в новий ринок ми увійшли з потенціалом величезного дефіциту коштів. Потім почалося постійне політичне втручання в ринок. В результаті шаленими темпами почала зростати заборгованість перед зеленою енергетикою, перед "Енергоатомом". І все це ще більше розкрутилося через падіння попиту, пов’язаного з пандемією", - каже директор енергетичних програм Центру Разумкова.

За рік борги у галузі ще більше зросли, виробництво розбалансувалося до того, що довелося терміново зупиняти атомні блоки, імпорт електроенергії то припинявся, то відновлювався.

Різноспрямовані політичні впливи і ручне керування, фактично запроваджене в галузі, лише віддаляло ринок від ідеалу, коли на нього впливають лише попит і пропозиція.

Все це загострилося під час карантину, коли попит на електроенергію різко впав.

Голова парламентського енергетичного комітету Андрій Герус у Facebook навів такі дані щодо змін на ринку електроенергетики за останні чотири місяці.

Якщо АЕС на початку весни виробляли 10700 МВт-год, то до середини червня вони знизили генерацію на третину - до 7000 МВт-год.

Теплова генерація (ТЕС) спочатку знизила виробництво із 4500 МВт-год до 3000 МВт-год, але потім наростила до 5000 МВт-год.

"Зелені" виробники (ВДЕ) із менше 1000 МВт-год збільшили генерацію до майже 1500 МВт-год.

Падіння частки АЕС у загальному виробництві електроенергії призвело до її подорожчання. На це стали скаржитися промисловці.

На металургійному гіганті "Арселор Міттал-Кривий Ріг" заявили, що електрика для підприємства в Україні обходиться в рази дорожче, ніж в ЄС, та ще й випадає зі світового тренду до зниження цін на енергію.

А "Інтерпайп", що входить до фінансово-промислової групи, контрольованої Віктором Пінчуком, заявив, що в останні дні квітня тарифи на електроенергію виросли на рекордні 38%. У компанії також припустили "системні дії уряду, спрямовані на свідоме підвищення вартості електроенергії в інтересах приватного монополіста, а не для підтримки всієї української промисловості".

З іншого боку, потужність об’єктів "зеленої" енергетики у 2017 році зросла на 30%, на 66% - за 2018 рік, та майже втричі впродовж 2019 року.

Однак ринок виявився неготовим гарантовано "проковтнути" стільки зеленої енергії за такими високими тарифами. І борги вже перед зеленою енергетикою почали стрімко зростати.

Станом на початок червня цього року заборгованість підприємства "Гарантований покупець" перед зеленими виробниками за вже відпущену в 2020 році електричну енергію сягнули близько 14 млрд грн.

Уряду довелося створити Антикризовий енергетичний штаб. І почати переговори з інвесторами в зелену енергетику.

В результаті підписали меморандум. Уряд зобов’язався до кінця 2021 року повністю погасити наявну заборгованість перед "зеленими" інвесторами. Натомість "зелених" інвесторів змусили відмовитися від частини прибутків і "підрізали" тарифи.

Проте не всі інвестори, передусім, у сонячну енергетику, залишилися задоволеними компромісом, і вважають, що український уряд, фактично, порушив умови, на яких залучав їх в країну.

Цей конфлікт, каже директорка аналітичної групи Dixi Group Олена Вітер, важливо врегулювати цивілізовано, інакше це може стати негативним "кейсом" для майбутніх інвестицій. За її словами, від самого початку у цьому секторі "добре почувалися олігархи". Так само правда, що у сферу прийшли багато добросовісних українських та іноземних інвесторів.

"Вони побачили високий тариф, прийшли в країну, взяли кредит або вклали свої кошти, побудували станцію, і очікують відповідної поведінки держави. А держава, як виявилося, не порахувала, що не лише олігархи, але й багато інших гравців прийдуть і почнуть розвивати цю галузь", - пояснює Олена Вітер.

"Якщо ми зараз будемо все зводити до того, що треба покарати ДТЕК чи інших, ми покараємо і всіх інших інвесторів", - вважає експертка. При цьому додає: "Це, якщо брати за критерій не те, "хто кому що", а як має виглядати державна політика в секторі енергетики".

Що робити?

Уряд запропонував, а парламент вже схвалив закон, за яким погашатимуть заборгованість, що виникла в енергетиці до 1 липня 2019, коли почала діяти реформа.

Зокрема, він передбачає докапіталізацію НАК "Енергоатом" і ПАО "Укргідроенерго" облігаціями внутрішньої державної позики. Цими облігаціями погасять борги перед "Енергоринком".

Закон також передбачає списання боргів підприємств вугільної галузі перед підприємствами "Регіональні електричні мережі" і "Укрінтеренерго", а ті, своєю чергою, віддадуть гроші "Енергоринку".

Уряд також подав до парламенту законопроєкт, який зафіксує зміну умов для інвесторів у "зелену" енергетику.

Зокрема, йдеться про зниження "зеленого" тарифу

- для сонячних станцій з потужністю понад 1 МВт на 15%,
- для вітрових станцій з турбінами потужністю 2000 кВт - на 7,5%, якщо вони були введені в експлуатацію з 1 липня 2015 го до 31 грудня 2019 року,
- для сонячних електростанцій, потужність яких менше 1 МВт, тариф пропонують знизити на 10%,

Якщо ж зелені електростанції запрацювали вже з цього року, зниження тарифів становитиме 2,5%.

Надалі уряд хоче дещо "розохотити" інвесторів у сонячну енергетику, - СЕС з потужністю у понад 1 МВт, запущених після 1 серпня, очікує зниження тарифу на 60%.

Обмежують і тариф для усіх станцій на відновлюваних джерелах енергії, що працювали до 1 липня 2015 року.

До парламенту подали і ще один законопроєкт зі змінами до закону про ринок електроенергії.

Він, зокрема, передбачає збільшення частки продажу електричної енергії, виробленої атомними станціями, за двосторонніми договорами.

Крім того, для "стабілізації ситуації на ринку електричної енергії, ... тимчасово призупиняється імпорт електричної енергії з держав, що не є членами Енергетичного співтовариства". Фактично, йдеться про заборону імпорту електрики з Росії та Білорусі, до якого вдавалися українські промислові підприємства, аби отримати її дешевше.

Ці два законопроєкти депутати вже включили до порядку денного і можуть проголосувати за скороченою процедурою.

"Зараз ціль уряду - загасити пожежу", - каже Олена Вітер, додаючи, що згодом все одно доведеться повернутися до ринкових механізмів.

"Ці закони є спробою уряду мати більший вплив на те, що відбувається на ринку. І краще керувати генерацією".

Проте, на думку експертки, тактика гасіння пожежі має йти паралельно зі стратегією ретельних розрахунків, як вийти на довгострокові цілі, які насправді є незмінними.

"Раз Україна є частиною Угоди про асоціацію (з ЄС), їй доведеться виходити на те, що називається справжнім ринком, на якому буде змагатися генерація, де зростатиме відсоток зеленої енергетики", - каже вона.

Що з тарифами для населення?

Перегляд "зелених" тарифів та врегулювання проблеми боргів - два з трьох головних кроків, які уряд планує, аби розв’язати кризову ситуацію в електроенергетиці.

Проте в урядовій програмі стимулювання економіки йдеться і про "перегляд тарифів на електроенергію для населення", хоч раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль говорив, що уряд не лише не підвищуватиме тарифи для населення цього року, але навіть не обговорюватиме це.

Чи можливо робити це саме тоді, коли через карантинні обмеження і кризу багато підприємств та компаній скоротили виробництво, зарплати і персонал?

"На ринку зараз бракує коштів. Вони мають звідкись прийти. Або уряд буде брати їх з інших джерел, таких, як бюджет, або уряд буде брати їх в учасників ринку. Учасниками ринку-споживачами є або промислові підприємства, або домогосподарства. Промислові споживачі вже платять високу ціну. Домогосподарства - нижчу, ніж на ринку. Рано чи пізно уряд прийде до домогосподарств", - пояснює Олена Вітер.

Водночас вона визнає, що це навряд чи відбудеться найближчим часом, "бо дійсно, після карантину є питання з грошима, зайнятістю".

"Власне, це ще одна пожежа, яку доведеться гасити, - каже експертка і додає, що сценарій перегляду цін для населення відкидати не можна.

"Безумовно, треба поступово переходити від допомоги (населенню) низькими цінами до адресної фінансової допомоги, як це робиться з газом", - вважає Володимир Омельченко.

Він пояснює, що "від субсидування населення (низькими) цінами переваги мають не лише бідні, але й багаті".

"Просто треба встановити, хто потребує допомоги, і допомогти грошима, - пояснює експерт. - (Незаможна) людина ж нічого не втратить. Тоді вона платила менше, а зараз їй будуть компенсувати грошима те, що вона не в змозі заплатити".

В іншому разі, переконаний Володимир Омельченко, Україна заглибиться в серйозну кризу неплатежів із аварійними відключеннями струму.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Економіка та фінанси»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Коли ти говориш про Господа або Його чесноти, роби це серйозно і з належною повагою”
Джордж Вашінгтон

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2020.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.