Завдяки підтримці Путіна хасидський рух “Хабад-любавич” набуває ваги в Росії

Сьогоднішня Росія тримається на вельми дивних альянсах і взаєминах, але один з найдивніших - це союз між Президентом Володимиром Путіним і ультраортодоксальним рабином Берлом Лазаром.

Ребе Лазар належить до хасидському руху "Хабад-любавич", штаб-квартира якого знаходиться в Краун-хайтс в Брукліні. Любавицькі хасиди стоять осторонь від традиційного, широко поширеного іудаїзму. Їх відмінна риса - глибока повага до Ребе, нині покійного духовного лідера руху. Деякі навіть вважають його Месією.

У Росії любавицькі хасиди - зовсім не маргінальний рух, а пануюча течія в житті євреїв. Їх лідер ребе Лазар іменується головним рабином Росії. Багато хто вважає його главою єврейської общини країни, пише Гай Чейзан в газеті The wall street journal, переклад російською розмістила Inopressa.

Процвітаюча під заступництвом Путіна асоціація, яку очолює Лазар, - Федерація єврейських общин Росії (ФЄОР) - на сьогодні належить до найактивніших добродійних організацій в країні: по всій Росії у неї є школи, лікарні, дитячі притулки і громадські центри. Деякі вважають, що ФЄОР одноосібно відродила єврейське життя в російській провінції.

Але звучить і критика: висловлюються підозри, що успіх ФЄОР ґрунтується на її фаустівському обладунку з Кремлем. Кажуть, що ребе Лазар іноді цілеспрямовано занижує ступінь антисемітизму в Росії і виконує обов'язки лобіста Путіна у всьому світі. Натомість, за словами опонентів, "Хабад-любавич" користується безпрецедентним політичним впливом; держава також передала саме їй об'єкти нерухомості общин вартістю в мільйони доларів, хоча часто на ці об'єкти подавали заявки інші єврейські організації.

"Придворні євреї були завжди - при царизмі, при радянській владі, - говорить один з лідерів єврейської общини Євгеній Сатановський. - Лазар безумовно продовжує цю традицію".

42-річний ребе Лазар, життєрадісний батько 12 дітей, одягнений в традиційний чорний габардиновий костюм і капелюх з полями, стверджує, що його впливовість перебільшена. "Існує міф, що у мене є ключ до кабінету Президента, - сміється він, але одночасно додає: - Здається, підтримувати хороші стосунки з владою - це дуже важливо". Відхиляючи звинувачення в дуже м'якому відношенні до Путіна з його антидемократичними діями, Лазар зазначає, що не його справа - публічно висловлюватися з питань, що не мають прямого відношення до життя євреїв.

Зліт ребе Лазара співпав за часом із зусиллями Путіна після централізації влади і придушення дисидентства. Прийшовши в Кремль в 2000 році, новий Президент примусив замовчати незалежні ЗМІ, ув'язнив підприємців, які його критикували, дисциплінував парламент і націоналізував активи енергетичних компаній.

Але також він узявся і за громадські організації. За словами опонентів Кремля, ті, які відносяться до Путіна лояльно, - наприклад, ФЄОР, - користуються підтримкою і захистом. Тих, які не викликають у Путіна довіри, влада затирає. Іноді, якщо організація поводилася незалежно, влада просто створювала їй поступливіший клон, - стверджують опоненти.

Менахем Мендель Шнєєрсон (1902-1994), сьомий “любавицький ребе”, народився в Миколаєві.

"Кремлівські зв'язки"

Сходження ФЄОР - приклад того, як амбітні організації можуть отримувати користь з контролю влади, що посилюється, над російським суспільством, щоб проштовхувати свої власні ідеї і тіснити конкурентів. ФЄОР часто звинувачують в тому, що вона прагне одноосібно говорити від імені всіх російських євреїв - приблизно так, як Кремль монополізує російське політичне життя.

"Кремлівські зв'язки дозволили їм зайняти місце офіційних лідерів нашої общини і міцно за нього триматися", - говорить Олександр Осовцов, колишній віце-президент Російського єврейського конгресу і нищівний критик Президента Путіна.

Багато століть доля російських євреїв залежала від примх влади країни. При царизмі вони могли проживати виключно "в смузі осідлості" - в певному районі на заході Російській імперії - і ставали жертвами козацьких погромів. За радянської влади іудейське релігійне життя пішло в підпілля, а кількість студентів-євреїв в університетах обмежувалася певними квотами.

У 1991 році комуністичний режим закінчився, Росія відкрила кордони, і сотні тисяч євреїв емігрували, в основному до Ізраїлю. У країну ринули зарубіжні рабини, щоб допомогти тим, хто залишився, повернутися до їх національного і релігійного коріння. Цим рабинам належало багато зробити: переважна більшість російських євреїв (за різними оцінками їх налічується від 600 тис. до 1 мільйона) - це світські, асимільовані люди, що відійшли від єврейських традицій.

Серед закордонних рабинів були і представники "Хабада". Релігійна ультра-ортодоксальна течія "Хабад" зародилася в кінці XVIII століття в містечку Любавичі (на кордоні України, Росії та Білорусі, - нині - Смоленська обл. РФ, засновник руху - Ребе Шнеур-Залман, перший “любавицький ребе” - прим. "Аратта"), яке тоді відносилося до Російської імперії, "Хабад" пережив Холокост завдяки тому, що перемістився в США. У результаті штаб-квартира руху розмістилася в Брукліні. При "Ребе" - Менахемі Менделі Шнєєрсоні (сьомий і останній "любавицький ребе" керував течією з 1950 по 1994 рік - прим. "Аратти") - " Хабад" перетворився з крихітної секти в усесвітній рух, який бачить своєю місією повернення невіруючих євреїв в лоно їх релігії. Нью-йоркські активісти "Хабада" прославилися тим, що роз'їжджають в спеціально оформлених машинах, що прозвали "Міцва-танками", роздають свічки для Шаббата або залучають перехожих-євреїв до коротких релігійних обрядів.

"Хабад" (це абревіатура по перших буквах іврітських слів "хохма" - мудрість, "біна" - збагнення і "даат" - знання) нині має 4 тисячі емісарів ("шліхим", в однині - "шаліах"), які діють в 73 країнах по всьому світу. 150 із лишком шліхим, зокрема ребе Лазар, працюють в Росії. Лазар народився в Мілані в сім'ї шліхим, здобув вищу релігійну освіту в США, а в 1990 році приїхав до Росії, як планував, на рік, але так тут і залишився.

Спочатку "Хабад" займав в Росії вельми скромні позиції. Його затьмарювали краще вкорінені місцеві організації, зобов'язані своїм впливом підтримці євреїв-олігархів, - магнатів, які в Росії 1990-х за рахунок зв'язків у верхах сколотили величезні особисті статки і користувалися колосальною могутністю. Найбільшою організацією був Російський єврейський конгрес (РЄК) - добродійний фонд, створений в 1996 році медіамагнатом Володимиром Гусинським.

Берл Лазар народився 19 травня 1964 р. в хасидській сім`ї рабина в Мілані (Італія). Після закінчення в 1978 р. єврейської школи відправляється вчитися в США, в коледж рабина до Нью-Джерсі, а потім в центральну ієшиву в Нью-Йорку. За два роки до завершення освіти, в 1987 р., вперше відвідує СРСР по туристській візі, нелегально викладає основи іудаїзму в Москві, Ленінграді, Вільнюсі, Тбілісі, Ташкенті, Баку, Алма-Аті. У вересні 1990 р. став рабином московської синагоги в Мар`їній Рощі. У 1993 р. обраний головою об`єднання рабинів СНД. У 1996 р. Лазар - один з активних учасників засновницького з'їзду Російського єврейського конгресу (РЄК). На початку 1998 р. чотири общини любавицьких хасидів об`єднуються у Федерацію єврейських общин Росії (ФЄОР), яку очолює Лазар. Громадянство РФ він прийняв в травні 2000 р. Через місяць з`їзд єврейських общин переважною більшістю голосів обрав Берла Лазара головним рабином Росії.

Життя налагоджується

Але доля "Хабада" різко змінилася до кращого в 2000 році, з обранням Путіна на пост Президента. Він твердо вирішив обмежити владу олігархів і спершу накинувся на Гусинського, який використовував свої ЗМІ для різких нападок на владу.

Незабаром податкові органи почали проводити обшуки в офісах медійної імперії Гусинського. Через декілька місяців вона перейшла у власність державної компанії - газового монополіста. Потім, за словами опонентів Кремля, влада взялася за інший бастіон Гусинського - Російський єврейський конгрес.

"Путін бачив в РЄК загрозу собі, - говорить Танкред Голенпольський, один із засновників Конгресу і видавець однієї із найбільш старих єврейських газет в Росії. - Для нього це була банда олігархів, на яких він не міг вважатися".

Офіційний представник Кремля заперечує, що влада атакували РЄК: це, мовляв, добродійна організація, яку "ніяк не можна було сприймати як політичну загрозу державі".

Кремль не викликав Гусинського на бій безпосередньо в Російському єврейському конгресі, де була безліч прихильників магната. Замість цього Путін подав підтримку конкуруючої організації - ФЄОР, створеною в 1999 році ребе Лазаром і ізраїльським торговцем діамантами Львом Лєваєвим (Лєвієвим), уродженцем Узбекистану. Ця стратегія допомогла Кремлю відкинути звинувачення в тому, що його кампанія проти РЄК носила антисемітський характер.

Засновницький з'їзд ФЄОР в московському готелі Olympic Penta активно освітлював в державних ЗМІ. Організація стверджувала, що представляє інтереси десятків єврейських общин. Але із самого початку в керівництві ФЄОР задавали тон хабадники. Саме вони зумовлювали її програму дій і політичний курс.

Головною метою ФЄОР було провести свою людину на пост головного рабина - офіційно визнаного глави російської єврейської общини. У той час цей пост займав Адольф Шаєвич, прихильник Російського єврейського конгресу і Гусинського.

У травні 2000 року, за словами ребе Шаєвича, Лєваєв запропонував йому 240 тис. доларів за те, щоб він пішов у відставку і передав владу ребе Лазару. Шаєвич, як він сам розповідає, відповів, що його посада не продається. Лєваєв відмовився прокоментувати цю заяву, а ребе Лазар стверджує, що йому нічого не відомо про такий факт.

Не пройшло і двох тижнів, як ФЄОР зібралася в Москві і вибрала головним рабином ребе Лазара, стверджуючи, що вона представляє всю єврейську общину Росії. Того ж дня Гусинського заарештували. Пробувши в ув'язненні чотири дні, він втік з Росії і більше в країну не повертався.

Ребе Лазар говорить, що з ініціативою вибрати його замість Шаєвича виступили місцеві общини, які боялися, що їх ототожнюватимуть з опозиційною політичною течією Гусинського. "Вони сказали: якщо так продовжуватиметься далі, проти нас буде вся країна", - повідомив він.

Але багато хто здогадувався, яким чином емісар ультраортодоксального руху, що народився в Італії, погано говорить російською, став лідером всіх російських євреїв. За деякими оцінками, до "Хабаду" належать менше 5% російських євреїв. Ребе Лазар отримав російський паспорт всього за декілька тижнів до свого обрання.

"З таким же успіхом 30 католицьких священиків з Ірландії і Польщі могли б вибрати Патріарха Російської православної церкви", - говорить Сатановський, який з 2001 по 2004 рік був президентом Російського єврейського конгресу.

Ребе Шаєвич не погоджується відмовитися від свого титулу. Протистояння між Шаєвичем і Лазаром продовжується і понині - обидва називають себе головними рабинами. Деякі організації і видання визнають це звання за ними обома.

Але Путін швидко показав, на чиїй він стороні. У вересні 2000 року він урочисто відкрив в Москві новий громадський центр "Хабада", будівництво якого обійшлося в 10 мільйонів доларів, і розхвалив ФЄОР, охарактеризувавши її як конструктивну і впливову організацію. Конференц-зал ребе прикрашає фотографія, на якій Путін, стоячи поряд з Лазаром, перерізує стрічку.

Йосип Кобзон має вплив в “Хабад-любавич”

"У списку гостей не зазначений"

Коли в липні 2000 року Путін виступив зі своїм першим посланням до Федеральних Зборів, він надіслав запрошення ребе Лазару, а ребе Шаєвича в список не включив. То був лише перший із знаків приниження. Наступного року Президент виключив ребе Шаєвича з членів ради своїх консультантів по релігійних питаннях і провів на його місце ребе Лазара.

Кремль заперечує, що підтримує своїх улюбленців. "Ми не втручаємося у внутрішні справи єврейської общини", - заявив його офіційний представник.

Ребе Лазар швидко підлестився до своїх нових покровителів. У інтерв'ю пресі він підкреслював, що атака на Гусинського не мала ніякої антисемітської підоснови. Під час численних візитів до Вашингтона він активно лобіював ідею відміни поправки “Джексона-Веніка” - прагнув переконати конгресменів, виступав публічно, дав незлічену кількість інтерв'ю на цю тему. Мова йде про закон часів холодної війни, що давно дратує Кремль і, який накладає обмеження на торгівлю США з державами, де немає свободи еміграції.

Лазар також хвалив Путіна за те, що той добився різкого спаду антисемітизму. Виступаючи в жовтні 2004 року в Єрусалимі, Лазар назвав Росію "одним з найбезпечніших місць для євреїв в Європі". Ця заява викликало обурення ряду єврейських лідерів в самій Росії.

Факти вказують на те, що Лазар перебільшував. За оцінками ізраїльської державної організації Global Forum Against Anti-semitism, кількість інцидентів із застосуванням насильства проти євреїв в Росії виросла: у 2003 році їх було 4, а наступного року - 55. У січні 2005 року приблизно 500 націоналістів, зокрема депутати з правої партії, підтримуваної Кремлем, опублікували відкритий лист з вимогою, щоб влада заборонили всі єврейські організації в Росії, звинувачуючи останні в екстремізмі і неприязні до росіян. За даними Anti-defamation League (ADL), минулого року єврейські школи, громадські центри і синагоги в 6 містах піддавалися нападу вандалів.

Під тиском

На ребе Лазара чинився тиск з тим, щоб він заговорив жорсткіше - особливо після того, як в січні 2005 року хабадський рабин був побитий расистами в московському підземному переході. Лазар поступово почав виражати стурбованість зростанням антисемітських настроїв і ксенофобії в Росії.

Проте його як і раніше раз у раз запрошували в Кремль, а державні ЗМІ брали у нього інтерв'ю. Це йшло на користь "Хабад-любавич": місцеві підприємці-євреї почали щедро жертвувати до фонду ФЄОР.

"Вони бачили в Лазарі канал зв'язку з Кремлем, того, хто може замовити за них слівце перед Путіним", - пояснює відомий московський рабин Зіновій Коган.

Аврам Берковіч, високопоставлений співробітник ФЄОР і член руху "Хабад", говорить: "Спонсори підтримують нас, оскільки вірять в нашу справу і бачать успіх наших програм".

Представник Кремля заперечує, що ФЄОР коли-небудь виступала в ролі посередника. "Путіну не потрібні містки, які сполучали б його з діловим співтовариством", - заявляє він.

"Хабад" завоював підтримку не тільки завдяки своїм зв'язкам з Кремлем. Організація вміє збирати кошти, лобіювати свої програми і здійснювати піар. Завдяки цьому вона, як доведено на практиці, ефективно налагодила громадське життя. Спостерігачів вражала готовність хабадських рабинів діяти в деяких з найбільш запущених і віддалених міст російської провінції.

Незабаром казна ФЄОР переповнилася пожертвуваннями цілого ряду найбагатших людей Росії. Магнат Роман Абрамович фінансував сиротинці та програми допомоги бідним "Хабада". Лєваєв (він сам належить до любавицьких хасидів) при Путіні досяг процвітання і створив по всій Росії мережу шкіл "Хабада". А інвестиційний менеджер Джордж Рор з Нью-Йорка, один з найбільших інвесторів російського фондового ринку в 1990-і роки, вніс значні пожертвування на будівництво єврейських громадських центрів.

Президент України в головній київській синагозі, яка належить “Хабад-любавич”. Головний рабин України Моше-Реувен Асман нагороджує Віктора Ющенка найвищою нагородою єврейської общини України. Фото - www.greatsynagogue.kiev.ua

Тільки за минулий рік ФЄОР зібрала в США 38 млн. доларів добродійних пожертвувань на програми в колишньому СРСР. Для порівняння: річний бюджет конкуруючої організації ребе Шаєвича складає 3,5 млн. (Ні Рор, ні Абрамович не виступають з публічними коментарями про свою доброчинну діяльність.)

Завдяки притоку коштів "Хабад" може пропонувати членам конгрегацій цілий спектр нових послуг. У загальноосвітніх школах "Хабада" зараз навчається 9 тис. дітей, ще 5 тис. відвідують дитячі садки. ФЄОР відреставрувала десятки синагог і побудувала в різних куточках Росії 16 громадських центрів. Цього року 150 тис. жителів Росії брали участь в безкоштовних трапезах на Песах, влаштованих ФЄОР за свій рахунок.

Цими статистичними даними ФЄОР підкріплює свої завіряння в тому, що вона представляє більшість російських євреїв. "Про нас краще всього говорить те, скільки людей відвідує наші служби в порівнянні з тим, як відвідуються інші синагоги", - говорить ребе Лазар.

Але деякі лідери єврейської общини засуджують ФЄОР за те, що вона користується своїм політичним впливом для "ворожих поглинань" громадської власності. Як приклад, згадуються події в Самарі, де місцева влада своїм втручанням передали ФЄОР синагогу, яка раніше була пов'язана з конкуруючою організацією.

ФЄОР заперечує ці звинувачення. "Ніколи навіть не поставало питання про те, щоб забирати нерухомість інших організацій, - говорить співробітник федерації Берковіч. - У будь-якому випадку велика частина значних об'єктів ФЄОР побудовані з нуля".

Критики також звинувачують керівництво ФЄОР в переманюванні на свою сторону провінційних общин, де вже є рабини іншої течії іудаїзму, обіцяючи цим общинам збільшити бюджет, виділяти більше грошей на реставрацію синагог і оплату роботи службовців.

У сибірському місті Омську влада на початку 1990-х передала синагогу місцевої конгрегації іудеїв-реформістів. Але в 2001 році Абрамович, прихопивши з собою місцевого губернатора, відвідав лідера омської общини Леоніда Хайта і пообіцяв йому значне збільшення фінансування, якщо той перейде на сторону ФЄОР. Хайт погодився.

"Він вважав, що в політичному відношенні ФЄОР має більшу вагу", - говорить Ілля Едельштейн, наступник Хайта, який помер три роки тому.

Абрамович через свого прес-аташе повідомив, що не пам'ятає цієї розмови.

Деяких членів омської конгрегації нововведення не влаштовували. Новий міський рабин, хабадник з Ізраїлю, здивував їх, організувавши особливі торжества на честь Ребе, який помер в 1994 році, але, як і раніше, шанувався любавицькими хасидами, які часто вішають його портрети у себе удома. "Ми тут не зовсім розуміємо, навіщо нам підносити особливі молитви в день народження Ребе, - говорить Едельштейн. - Це схоже на ідолопоклонництво".

Більш того, новий рабин почав жорстко відноситися до членів конгрегації, які за галахічними законах (згідно іудейському релігійному праву) не є євреями. За словами службовців омської синагоги, людям, чиї матері не були єврейки, давали зрозуміти, що їхня присутність на службах небажана.

Ребе Лазар стверджує, що рішення про те, застосовувати чи ні галахічні закони, часто залишається на розсуд самих рабинів, але в той же самий час заперечує, що ФЄОР займає з цього питання догматичну позицію. "Ми ніколи нікого не виганяємо", - говорить він.

Не дивлячись на свою неоднозначну репутацію, ребе Лазар нині міцно увійшов до російського істеблішменту. У 2005 році президент Путін включив його в Громадську палату - новостворений консультативний орган, що складається з видатнних діячів в різних областях. Правозахисники лають Громадську палату, називаючи її сурогатним парламентом, типовим зразком зусиль Кремля по будівництву громадянського суспільства наказами зверху.

Ребе Лазар стверджує, що доля російського єврейства надзвичайно змінилася на краще і що частково це заслуга Путіна. "Те, що ми спостерігаємо за останні 20 років, - практично диво", - каже він.

18 квітня 2024, четвер

utmx_section("Headline")Завдяки підтримці Путіна хасидський рух “Хабад-любавич” набуває ваги в Росії

Завдяки підтримці Путіна хасидський рух “Хабад-любавич” набуває ваги в Росії