- серед найдавніших та найважливіших символів Великоднього яйця (писанки) є символ Сонця. Найпростішим зображенням Сонця є коло з промінням або без нього. На Великодніх яйцях, незалежно від релігії, що існують на Україні, також зображено восьмиконечну зірку, що в минулому була символом Сонця. Свастика (сварга, свастя), або як її називали “нерівний хрест” або “гусячі шийки”, в язичницькі часи була символом Сонця. В ті часи, вважалося, що яйце було талісманом, що мав значну силу, оскільки воно захищало власника від хвороб, невдач або злого ока. Символічна сила Великоднього яйця пояснювалася не лише тим, що воно захищало власника від злого, але й тим, що воно захищало людей та зберігало людський рід.
У Харківській області за 26 тисяч гривень продали Пархомівський цукровий завод з будинком музею. В музеї знаходиться величезна колекція відомого українського колекціонера Панаса Луньова.
Зібрання Луньова містить оригінальні роботи Боровиковського, Тропініна, Рєпіна, Верещагіна, Рембрандта, Брюллова, Реріха, Васнєцова, Бенуа, Малевіча, Ван Дейка, Сезанна, Ренуара, Матісса, Кандінського і Пікассо.
Новим власником робіт великих художників та історичного маєтку стала приватна компанія НВФ "Синтал Д", що належить київському бізнесмену Толмачеву.
Син колекціонера Петро Луньов називає продаж аферою.
- Підприємці не могли не знати, що викупили музей. Ситуація ця взагалі парадоксальна по своїй суті, тому що пам'ятник архітектури продали за 26 тисяч, - говорить Луньов.
Він розповів, що репресії проти родини Луньових почалися ще під час губернаторства Євгенія Кушнарьова. Спочатку з посади голови Краснокутськой РДА за надуманим приводом звільнили сина Луньова - Петра Панасовича. Пізніше з МВС звільнили й онука.
Пархомівський історико-художній музей був заснований місцевим учителем, колишнім фронтовиком, Панасом Луньовим у 1955 році. Свої експонати він почав збирати з часів війни.
Колекція нараховує 2801 експонат основного фонду і 3609 - науково-допоміжного. У 1997 році Луньова нагородили орденом "За заслуги" 3-й ступені.
Християнська етика була явним противенством поганської. Коли поганство головними чеснотами громадянина вважало гордість, смілість, неуступчивість, – християнство бачило свій ідеал у покорі, податливості та незлобності. Поганин (культурний чоловік) любив гарну одежу, пахощі, чистоту, тілесну красоту – християнин усе те вважав чортівською спокутою, гріхом та злочином. Світ і природа, що (...) були джерелом усього живого, всієї краси, всієї радості, в очах християнина – се минущі тіні, ілюзії, чортяча мана, джерело зла, гріха та чортячої спокуси. Більшого, повнішого противенства годі собі уявити ” Іван Франко