Аратта - На головну

9 травня 2024, четвер

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Гончарство стає жіночим фахом?

Народний Вісник 9649 переглядів

Опубліковано - 10.10.2006 15:37 | Всі новини | Версія для друку

Ось такі вони – вироби із глини!
Ось такі вони – вироби із глини!
Гончарне коло, шматочок глини, трохи вправності, фантазії та терпіння – і через п’ять хвилин в руках майстра “народжується” твір мистецтва.

Львів’янин Юрій Моравський уже три роки нерозлучний з глиною. Та “майстром” себе не вважає. “Майстер, – каже гончар, – це той, хто сідає і за годину “викручує” 60 горнят! А я не роблю простих речей. Коли обробляю вироби, наношу ліпний орнамент, роблю потужний випал”.

У гончарстві краса виробу залежить не лише від вправності рук. У цій справі важлива і якість матеріалу. Глину потрібно брати таку, щоб добре тягнулася. Вона має бути достатньо пісною і достатньо жирною. У селі Рудках, за словами гончара, є завод, де можна отримати глину, але на нього потрапити складно. Тому за глиною Юрій Моравський радить їздити до Золочева. Там її можна накопати просто у полі.

А ось Леся Денисенко-Яременко з Київщини у роботі використовує ангоб – кольорову глину. “Коли я ліплю посудину, – розкриває творчі секрети майстриня, – наношу малюнок кольоровою глиною, поки виріб ще не застиг. Таким чином він фіксується навічно”.

Пані Леся бідкається, що сьогодні гончарство стало фактично жіночою справою. “У нас гончарний рід, – каже пані Леся, – і я, мабуть, взялася за цю справу, бо відчула поклик десь із глибини віків. Зараз навчаю цього мистецтва свою доньку”. Гончарні фестивалі відбуваються в Україні від весни до осені щодва тижні. І хоча розбагатіти на цій справі важко, проте на “кусень хліба та зупку”, зізнаються митці, вистачає.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Народний Вісник»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Навчаючи інших, ми вчимося самі”
Сенека

 
Реклама на порталі
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.