Аратта - На головну

3 серпня 2025, неділя

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Кабмін створив науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф

Політика 19041 перегляд

Опубліковано - 20.04.2006 16:06 | Всі новини | Версія для друку

Кабмін створив науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф
Кабмін створив науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф
Кабінет Міністрів створив державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф.

Про це сказано в постанові Кабміну N534 від 19 квітня 2006 року.

Ця бюджетна наукова установа стане наступником Державного науково-виробничого підприємства "Центр захисту культурної спадщини від надзвичайних ситуацій", створеного МНС у 2001 році на базі тимчасових наукових колективів. Останні в рамках виконання Національної програми мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи на договірних засадах виконували роботи з порятунку і збереження етнокультурн69их надбань уражених районів Українського Полісся.

Центром було виконано низку наукових робіт, важливих для збереження національних культурних цінностей. Зокрема, "Комплексне дослідження матеріальної і духовної культури потерпілих районів Українського Полісся", "Комплектування, консервація та наукове опрацювання музейно-архівного фонду історико-культурної спадщини потерпілих районів Полісся", "Археологічне дослідження древнього Чорнобиля", "Збір та опрацювання рухомих пам'яток культури радіоактивно забруднених районів Полісся”. До 20-х роковин Чорнобильської катастрофи Центр підготував виставкові експозиції.

Під час виконання наукових робіт проведено 7 комплексних та 8 тематичних експедицій у радіоактивно забруднені райони Полісся, зону відчуження та місця компактного проживання переселенців із зони відчуження. Зібрано понад шість тисяч рухомих пам'яток матеріальної культури та значний фонд польових матеріалів - майже 42 тисячі наукових документів. На базі культурних знахідок підготовлено і видано 4 лінгвістичні збірники ("Говірка села Машеве Чорнобильського району" та інші), наукова монографія "Весільний ритуал Центрального Полісся: традиційна структура та реліктові форми ( середина XIX-XX ст.)".

На сьогодні Центр утримує архівно-музейний фонд, що налічує понад 10 тисяч історико-етнографічних експонатів та майже 120 тисяч архівних документів.

Однак, Центру, як госпрозрахунковому підприємству, проблематично не лише проводити пошуково-рятувальні дослідження, а й належно утримувати та зберігати зібраний архівно-музейний фонд, який є державною власністю.

Саме тому рішенням Уряду його перетворено у спеціалізовану бюджетну наукову установу - Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф. Одним з головних завдань його буде врятування, збереження та відтворення етнокультурного комплексу уражених територій України, які після Чорнобильської катастрофи перестали існувати як цілісний культурно-історичний континуум (місце неперервних утворень). Зокрема, буде забезпечено реалізацію Закону України "Про охорону культурної спадщини", сформовано музей-архів етнічної культури уражених районів Українського Полісся. Все це стане основою науково-інформаційної бази даних про національні, культурні та історичні цінності, врятовані у зонах надзвичайних ситуацій та катастроф.

Іншим завданням нового Центру стане розробка науково-організаційних і методологічних основ та методів превентивного захисту та врятування національних історико-культурних надбань від техногенних катастроф.

Світовий досвід показує, що поряд з безпекою людського життя, захист архівних, історичних та культурних національних надбань від техногенних катастроф є пріоритетним напрямком державної політики. Цей напрямок є надто актуальним і для нашої держави, де феномен національної культури й духовності, а також історичної пам'яті народу, як основи відродження й самоствердження нації, має важливе суспільно-політичне значення.

Як повідомляло раніше, 29 липня 2005 року Кабмін реорганізував Державну службу контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Політика»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Християнська етика була явним противенством поганської. Коли поганство головними чеснотами громадянина вважало гордість, смілість, неуступчивість, – християнство бачило свій ідеал у покорі, податливості та незлобності. Поганин (культурний чоловік) любив гарну одежу, пахощі, чистоту, тілесну красоту – християнин усе те вважав чортівською спокутою, гріхом та злочином. Світ і природа, що (...) були джерелом усього живого, всієї краси, всієї радості, в очах християнина – се минущі тіні, ілюзії, чортяча мана, джерело зла, гріха та чортячої спокуси. Більшого, повнішого противенства годі собі уявити ”
Іван Франко

 
Реклама на порталі
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2025.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.