Актуально
4930 переглядів
 |
У Лукашенка складають “чорні списки” українських громадян |
В Україні триває громадянська кампанія "За відкритий в'їзд в Республіку Білорусь". Як розповіла DW координаторка київського відділу Комітету міжнародного контролю за ситуацією з правами людини в Білорусі Марина Цапок, громадських активістів непокоїть, що в Білорусі існують "списки нев’їзних" і що вони є абсолютно непрозорими.
Правозахисниця каже, що єдина можливість для громадян СНД дізнатись, чи не внесені вони до "списку",– перевірити це безпосередньо на кордоні з Білоруссю. "Але навіть прикордонники не нададуть пояснення, чому людина стала "нев’їзною", вони можуть затримати, посадити до камери, як злочинця, і за першої нагоди вислати назад до країни прибуття",- додає Цапок.
Її теж днями зняли з потягу, що прямував до Білорусі, як і місяць тому її колегу українця Максима Кицюка. Він провів ніч у холодній камері з одним стільчиком, прибитим до підлоги. "Мені прикордонники сказали, що я в "чорному списку" і що депортації трапляються дуже часто. Очевидно, списки є, але незрозуміло, чому до них вносять не правопорушників, а правозахисників і громадських активістів",- обурюється Марина Цапок.
В межаї кампанії "За відкритий в’їзд в Білорусь" тим, хто планує відвідати Білорусь, пропонують написати запити до МЗС та посольства Білорусі в Україні, щоб з’ясувати, чи внесений той чи інший громадянин до "списків нев’їзних", а також за потреби – який орган його до них вніс, на якій підставі і на який термін в’їзд до країни заборонений.
Офіційний Київ вже звернувся до Мінська за поясненнями, чому українку не впустили до Білорусі. В МЗС України сподіваються, що "чорних списків" для громадян України у сусідів немає. Як кажуть, це суперечило б добросусідському духу двосторонніх відносин, а також принципу свободи пересування.
МЗС направило Мінську запит
Марина Цапок вітає те, що київські дипломати направили ноту посольству Республіки Білорусь в Україні й звернулись до колег у Мінську: "Зрештою, це їх робота, піклуватись про українських громадян". Як каже DW співробітниця Української Гельсінської спілки з прав людини Марина Говорухіна, "МЗС зробило це під тиском ЗМІ і громадських активістів". "Якщо ті і надалі будуть продовжувати відстоювати права людини, то можна досягти позитивних зрушень",- зазначила представниця спілки.
Правозахисниці вважають, що Україні треба братии приклад з Європи, яка вже висловила своє ставлення до режиму Олександра Лукашенка. Візит президента Білорусі до Києва очікується в дні відзначення роковин Чорнобильської катастрофи. Як підтвердив DW європейський дипломат у Києві, напередодні міжнародної чорнобильської конференції голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу відмовлявся брати участь у заходах разом з Лукашенком. "Бути з однією особою на фотографії, щодо якої санкції в ЄС, – неможливо" - каже дипломат. На конференції в українській столиці Білорусь представляв міністр з питань надзвичайних ситуацій.
Більше новин за темою «Скандал»:
