Аратта - На головну

2 травня 2025, п`ятниця

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


За ухвалення «закону про мови» має відповісти й опозиція

Громадська думка 7686 переглядів

Опубліковано - 7.06.2012 13:06 | Всі новини | Версія для друку

 За ухвалення «закону про мови» має відповісти й опозиція
За ухвалення «закону про мови» має відповісти й опозиція
Відповідальність за ухвалення парламентом у першому читанні «мовного» законопроекту лежить не лише на владі, але й на опозиції.

Такої думки – низка громадських організацій, які оприлюднили спільну заяву з цього приводу. Активісти громадських об’єднань вважають, що 5 червня опозиція лише «мовчки спостерігала за фальсифікацією голосування». Натомість у фракції «БЮТ-Батьківщина» наголошують: у Верховній Раді вони нині – у меншості, тож методом дієвого тиску на керівництво держави вважають масові акції протесту.

Громадські організації, які в день голосування за «мовний» законопроект зібрали під Верховною Радою акцію протесту, звинувачують опозицію зокрема в тому, що та їх використала. Кажуть, мовляв, планували мітинг без партійних прапорів, який би продемонстрував реальну стурбованість ініціативами провладної більшості. Народні депутати натомість вийшли з гаслами під стіни парламенту, де в цей час мали б попередити ухвалення «антиукраїнського», як вважають громадські активісти, закону.

У цьому і полягає основна претензія громадських об’єднань до опозиції, каже Оксана Левкова, виконавчий директор руху «Не будь байдужим», одного з підписантів заяви. «Вони мали бути не на броньовику, вони всі мали бути під куполом (Верховної Ради – ред.) у той момент. Можна було б уникнути такої кількості голосів, якби опозиція завчасно продумала, як правильно повестися у Верховній Раді, і якби опозиція була присутня під час голосування», – зазначає вона.
В опозиції нагадують, що вони – у меншості

Натомість в опозиції наголошують: нині вони у парламенті – в меншості, і не надто можуть вплинути на перебіг голосування за законодавчі ініціативи, вигідні провладній більшості. Народний депутат від фракції «БЮТ-Батьківщина» Юрій Одарченко вважає наразі найбільш дієвим способом змінити ситуацію в країні саме проведення масових акцій протесту.

«У Верховній Раді сьогодні є абсолютна більшість влади Президента Януковича. Будь-які наші дії там, радикальні чи не дуже, вони лише можуть відтягнути ухвалення того чи іншого закону. Відтягнути, а не скасувати – і це ціною навіть найбільших жертв. Наше завдання – пояснити людям на вулицях, що без зміни фактури політичної влади в Україні нічого не може відбутися», – зауважує він.

16 підписантів спільної заяви, серед яких також рухи «Відсіч», «Простір» та Спілка української молоді, з огляду на ухвалення «мовного» законопроекту мають намір тепер організувати серед населення просвітню роботу. Кажуть, що планують їздити по областях і розповідати мешканцям про те, чим «відзначився» депутат, який восени балотуватиметься за тим чи іншим округом у їхньому регіоні. Аби – щонайменше – у парламент не пройшли ті депутати, які не здатні належно виконувати свою роботу.

5 червня Верховна Рада у першому читанні ухвалила проект закону про засади державної мовної політики, розроблений народними депутатами від Партії регіонів Вадимом Колесніченком і Сергієм Ківаловим. Незабаром після голосування опозиційні депутати залишили залу засідань парламенту.

Ухвалення законопроекту супроводжувалося масовою акцією на захист української мови. Окрім того, під Радою зібралися і прихильники «мовної» ініціативи провладної більшості.
До теми:
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Громадська думка»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Нація або спільнота людей, що не використовуватиме свій інтелект, уважається за тварин, котрі не мають інтелекту взагалі. Таких людей можна використовувати як робочу худобу або матеріал залежно від вибору чи уподобань”
Таємна доктрина так званої «Більдерберзької групи»

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2025.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.