Актуально
5429 переглядів
 |
Що виграє Україна від угоди про зону вільної торгівлі в СНД? |
Експерти зазначають, що ця угода не суперечить раніше парафованій угоді про зону вільної торгівлі Україна-ЄС. А щодо того, наскільки такий договір буде перспективним для України, думки фахівців розходяться.
Угоду про створення зони вільної торгівлі між країнами-членами СНД підписав восени минулого року прем’єр-міністр Микола Азаров. Тоді декларувалося, що чинна угода зведе до мінімуму кількість товарів, які обкладатимуть імпортним митом. Проте згодом із урядових джерел стало відомо, що в України виникли зауваження до Договору через запровадження торгових обмежень країнами-членами Митного союзу.
Законопроект про ратифікацію угоди про зону вільної торгівлі в межах СНД вже зареєстровано на сайті Верховної Ради. Проте текст угоди наразі не оприлюднений. Тож, експерти поки що утримуються від оцінок того, наскільки змінилася позиція України.
«Оскільки це подається Президентом, то є очікування, що там є доповнення і зміни, які гарантуватимуть для України кращі вигоди, ніж ті, що були в попередньому тексті», – припускає керівник економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
Пострадянський простір у пошуках ефективної співпраці
За словами експертів, на відміну від входження до Митного союзу, до якого закликає Україну Кремль, угода про створення зони вільної торгівлі не суперечить раніше парафованому договору про зону вільної торгівлі Україна-ЄС.
Голова парламентського підкомітету з питань співробітництва з країнами СНД позафракційний депутат Олексій Логвиненко вважає, що результативність угоди про зону вільної торгівлі наперед оцінювати не варто.
«Та чи інша угода оцінюються тоді, коли вже є якийсь результат. Те, що підписується, не завжди працює», – зазначає він.
За словами Олексія Логвиненка, ринок СНД важливий для української промисловості. Зокрема, там зосереджені основні споживачі продукції українського машинобудування. Натомість Володимир Юрчишин зазначає, що інтеграційні процеси на пострадянському просторі досі не відзначалися ефективністю.
«На території колишнього Радянського Союзу, на жаль, жодне інтеграційне утворення не функціонувало так, як слід – від таких невеличких, як ГУАМ, до ЄврАзС, Єдиного економічного простору… Нинішні події лише підтверджують те, що готовність до дійсно рівноправної взаємовигідної кооперації на території СНД дуже низька», – каже Василь Юрчишин.
Зараз із дев’яти країн, що увійшли до зони вільної торгівлі СНД, відповідну угоду ратифікували лише Росія та Білорусь.
Більше новин за темою «Економіка»:
