Актуально
4400 переглядів
 |
ПАРЄ не оминула Україну в резолюції про корупцію в Європі |
Про це йдеться в резолюцiї ПАРЄ «Корупцiя як загроза верховенству права», ухваленiй сьогодні в Страсбурзi пiд час пленарного засiдання асмаблеї.
У зв’язку з цим ПАРЄ закликає держави-члени Ради Європи посилити боротьбу з цим явищем.
Автором резолюцiї є депутат вiд Естонiї Майлiс Репс. Резолюцiю пiдтримали 119 голосами зi 121.
У документі йдеться про те, що корупцiя ставить пiд загрозу нормальне функцiонування державних установ i вiдволiкає державну дiяльнiсть вiд свого призначення, яка полягає в служiннi суспiльним iнтересам. У зв’язку з цим ПАРЄ впевнена, що Рада Європи, її Парламентська асамблея i держави-члени «мають бути в авангардi боротьби з корупцією».
«Корупцiя пiдриває державнi iнститути, закон i зменшує довiру громадян до своїх урядiв. Вона також має руйнiвний вплив на права людини. Держави мають ухвалити суворі закони проти корупцiї та прагнути бiльшої прозоростi у фiнансовому секторi, боротьбi з вiдмиванням брудних грошей», – наголошують у ПАРЄ.
Сама резолюцiя має загальний характер, без зазначення конкретних країн i прикладiв, iз закликом до держав-членiв ратифiкувати мiжнароднi документи у сферi боротьби з корупцiєю, якщо такi ще не ратифiковано, тiснiше працювати з мiжнародними органiзацiями, такими, як Група держав проти корупцiї (ГРЕКО) і Комiтет експертiв з оцiнки заходiв боротьби з вiдмиванням грошей i фiнансуванням тероризму. Резолюцiя також закликає нацiональнi парламенти зробити свiй внесок шляхом створення конкретних парламентських процедур контролю.
У пояснювальній записці доповідача до резолюції вказані конкретні країни з посиланням на індекс сприйняття корупції. «У 2012 році індекс сприйняття корупції Transparency International визначив п’ять держав-членів Ради Європи після сотні в списку зі 174 держав: Вірменія (105); Албанія (113); Росія (133), Азербайджан (139) і Україна (144)», – заявила доповідач.
У підрозділі «Корупція в судовій системі» йдеться про Україну в контексті справи судді Верховного Суду Олександра Волкова, звільненого з посади з порушенням Європейської конвенції прав людини і відновленого в ній рішенням Європейського суду з прав людини.
У підрозділі пояснювальній записці «Корупція у виконавчих органах та органах міліції» доповідач згадує про Україну у зв’язку з корупцією в міліції, навівши приклад справи Олексія Пукача, якого «визнали винним у вбивстві журналіста нібито за схваленням покійного міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка».
Про Україну також згадують у підрозділі «Засоби для боротьби з корупцією» у зв’язку зі справою екс-прем’єра Юлії Тимошенко.
«Багато що ще належить зробити в цій ситуації, але випадок з Україною, в якій антикорупційні заходи були використані в політичних цілях, також показує, що до цих питань слід ставитися обережно і обачно. Звинувачення у «зловживанні службовим становищем, висунуте проти колишнього прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, насправді є прикладом, який демонструє, що суворими положеннями кримінального права, покликаними боротися з корупцією, можна зловживати і з політичних мотивів, зокрема, для вибіркового переслідування провідних членів опозиції», – наголосила доповідач.
До теми:
