Актуально
6389 переглядів
 |
Політика Кремля на межі краху |
Про це пише у своїй статті для The Financial Times професор Колумбійського університету (США) Стівен Сестанович.
На його думку, саме тепер після хвилі непересічної уваги до Владіміра Путіна у зв’язку із його пропозицією щодо встановлення міжнародного контролю над сирійською зброєю, видно, що саме приховували усі стислі медіа заголовки.
«З того часу як Путін знову став Президентом минулого року, його зовнішня політика провалилася. Росія ще не стикалися з такою серйозною необхідністю переосмислити свою роль у світі протягом більш ніж чверті століття», - наголошує Сестанович.
Він звертає увагу. що протягом останніх десяти років Москва уникала конфлікту у відносинах з ЄС, завдяки хорошим відносинам з Німеччиною.
«Проте це вже більше не актуально… Берлін тепер один із найбільших критиків Путіна. Зменшується також вплив Росії на Близькому Сході.Підтримка Москвою Ірану сприяє нестабільності у відносинах із Туреччиною,Саудівською Аравією, країнами Перської затоки, Йорданією, Ізраїлем та Єгиптом. А російська підтримка режиму у Сирії спричиняє справжній гнів», - зауважує Financial Times.
Відносини із США відбуваються за тією ж схемою. Крім того, зважаючи на те, що США та Іран знаходять точки дотику у переговорах тепер, зменшується вплив Росії на обох.
Зовнішня політика Росії застосовує постійні методи тиску, як то торговельні війни із країнами Східного партнерства чи навіть вже дійсними членами ЄС, але вони неефективні.
«Путін може розраховувати, що інші зрештою поступляться його тиску. Проте його стратегія зовсім не працює. Більшість урядів реагує на це обуренням та спротивом. Багато хто вважає, що вони можуть протистояти Москві, тому що її вплив зменшується. Одна з причин – це переворот на світовому енергетичному ринку, особливо, завдяки революції сланцевого газу. Різке зменшення економічного зростання Росії цього року ще більше підриває російський вплив», - вважає Сестанович.
Більше новин за темою «Імперія «Совок»»:
