Актуально
6340 переглядів
 |
Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом |
За документом, День пам’яті жертв цієї трагедії у Польщі щороку відзначатиметься 11 липня, оскільки, за даними польських істориків, 11 липня 1943 року було кульмінаційним моментом антипольських акцій на Волині.
432 із 442 присутніх у сесійному залі депутатів проголосували «за» ухвалення «волинської» постанови. Усі парламентські фракції підтримали текст документу «Щодо питання про вшанування жертв геноциду громадян Другої Республіки Польщі, здійсненого українськими націоналістами в 1943–1945 роках». Під час короткої дискусії з постанови усунули запис про те, що польсько-український конфлікт на Волині був «братовбивчим».
У тексті постанови, зокрема, сказано: «У липні 2016 року – 73-і роковини апогею злочину, вчиненого проти цивільного населення східних кресів Другої Республіки Польща відділами ОУН, УПА, а також СС «Галичина», які діяли на цих територіях і співпрацювали з німцями. Внаслідок скоєного в 1943–1945 роках геноциду було вбито понад 100 тисяч громадян Другої Республіки Польща, передусім селян» (за даними польських істориків, під час тих подій загинуло від 30 до 70 тисяч поляків, також від рук поляків загинули кілька тисяч українців – ред.).
У документі також записано: «Сейм Республіки Польщі висловлює солідарність з Україною, яка бореться із зовнішньою агресією за збереження своєї територіальної цілісності».
Депутат Міхал Дворчик, доповідач із цього питання, заявив, що «волинська» постанова – це «торжество історичної справедливості».
Він наголошує, що рішення Сейму не спрямоване проти сучасної України й не підігрує Росії. За його словами, добрі відносини з Україною потрібно будувати на історичній правді, яка полягає в тому, що «на Волині відбувся геноцид».
Полемізувати з авторами постанови намагався Кшиштоф Мешковський з опозиційної партії «Сучасна» (Nowoczesna). «Чи Сейм хоче довести до балканізації польсько-українських стосунків?» – запитав він. Його слова про те, що він апелює до політиків як людина культури, в сесійному залі зустріли сміхом.
Після голосування деякі депутати вимагали поіменно назвати тих своїх десятьох колег, які утрималися. Повний текст «волинської» постанови в Сеймі слухали стоячи, а ухвалення документу зустріли тривалими оплесками.
Президент України Петро Порошенко 8 липня разом з українською делегацією під час візиту до Варшави на саміт НАТО поклав квіти до Пам’ятника жертвам Волинської трагедії. У МЗС України раніше закликали утриматися від політизації Волинської трагедії.
Цього року виповнюються 73-і роковини Волинської трагедії, що забрала життя десятків тисяч поляків і українців під час взаємних конфліктів на території нинішньої Західної України.
Сейм (нижня і провідна палата парламенту) Польщі у 2013 році з нагоди 70-ї річниці Волинської трагедії відмовився визнати ті події геноцидом польського народу, однак підтримав формулювання «етнічна чистка з ознаками геноциду».
На початку червня цього року два колишні президенти України, голови українських церков і представники інтелігенції закликали поляків до примирення і встановлення спільного дня пам’яті жертв польсько-українських конфліктів. На це двісті депутатів польської владної нині партії «Право і справедливість» заявили, що поважають українську державність, але не схвалюють української історичної політики.
До теми:
