Актуально
5726 переглядів
 |
Санкційний указ Порошенка спричинив неоднозначну реакцію в Європі |
За його словами, таке рішення йде врозріз із розумінням свободи слова.
«Блокування соціальних мереж, пошукових систем, поштових служб і новинних веб-сайтів йде врозріз із нашим загальним розумінням свободи слова і свободи мас медіа. Більше того, такі заборони не відповідають принципу пропорційності», – йдеться в заяві Ягланда, розміщеній на сайті Ради Європи.
16 травня президент України Петро Порошенко своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, що передбачає застосування нових санкцій проти російських фізичних і юридичних осіб.
У списку 468 юридичних осіб – зокрема, сервіси «Яндекс», соцмережі «ВКонтакте», «Однокласники», сайти Mail.Ru Group, антивірусні компанії «Лабораторія Касперського» і DrWeb. Економічні санкції також запроваджуються проти найбільших російських телекомпаній: «ТВ Центр», РБК, ВГТРК, «НТВ-Плюс», «Звезда», ТНТ, РЕН-ТВ, ОТР.
Згідно з указом, інтернет-провайдери зобов’язані заблокувати доступ до цих інтернет-ресурсів.
Крім того, санкції запроваджуються проти 1228 фізичних осіб: громадян України, Росії й інших держав. Термін дії обмежень – від одного до трьох років. Рішення було опубліковане 17 травня і сьогодні ж набуває чинності.
Голова Інтернет-асоціації України Олександр Федієнко заявив, що здійснення блокування російських сайтів, що потрапили під санкції, українськими провайдерами наразі неможливе технічно. За його словами, для реалізації блокування провайдерам може знадобитися час і великі кошти на переоснащення обладнання та зміну топології мережі.
Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch вважає, що президентові України слід скасувати заборону, а також вжити заходів щодо захисту свободи слова і інформації в Україні. На відміну від правозахисників, у НАТО погодилися з позицією Києва, що рішення блокувати в Україні російські інтернет-ресурси є питанням безпеки, а не свободи слова.
Більше новин за темою «Світ навколо нас»:
