Актуально
Регіон: 
|
Леонід Кравчук біля монументальної плити-бандури |
Під час національно-визвольних змагань 1648-1654 років загін під проводом Максима Кривоноса штурмом взяв Замкову гору. Після кривавого бою козаки хотіли поховати загиблих, але настали сутінки, і поховання відклали до ранку. Вранці ж усі побачили, що мертві тіла дивом опинились у могилах, під кам’яними плитами.
П’ятницький цвинтар унікальний тим, що на ньому покоїться прах не лише козаків, а й їхніх вірних товаришів – кобзарів. Могили лірників покривають плити овальної форми: бандура залишалася з кобзарем і після його смерті. Таких символічних надгробків на цвинтарі є кілька, відтак це єдине, як стверджують історики, поховання в Україні з подібною кількістю оригінальних плит. Недавно студенти Кременецького педінституту знайшли ще чотири, сховані під шаром землі.
- У цьому місці поховання середини XVII століття збереглося чи не найкраще в Україні, - розповів кременецький історик Леонід Кравчук. - Назву цвинтаря дала не “п’ятниця”, як вважається, а “п’ятірня”, долоня, тобто невелика ділянка, на якій знайшли вічний спочинок воїни-українці.
З-поміж півсотні кам’яних надгробків виділяється один – монументальна плита-бандура, яку вінчає хрест.
Завдяки місцевому композитору Олександру Смику минулого року у Кременці започатковано фестиваль “Кобзарські сезони Волині”.
Більше новин за темою «Народний Вісник»:
