Актуально
4001 перегляд
 |
Наших б’ють. Президент груддю став на захист Єханурова |
Про це він повідомив у Стамбулі, відповідаючи на запитання українських журналістів.
На переконання Президента, звинувачення міністра у корупційних діяннях, на підставі яких висунуто вимогу про звільнення, є спробою замаскувати справжні наміри дестабілізувати політичну ситуацію. Віктор Ющенко заперечив, що в діях міністра чи міністерства є ті ознаки, про які говорить керівник уряду. «Я не бачу в діях міністра і самого міністерства тих обставин, які б сьогодні викликали відставку міністра. Більше того, я хочу сказати, що за останні 3 роки міністерство вийшло на ритмічну роботу при тому фінансуванні, про яке ніхто не хоче говорити, у тому числі прем'єр-міністр», - сказав Президент.
У цілому Віктор Ющенко оцінив жест прем'єра як політичний хід. «Це політичний піар, політичний крок з метою розхитати ситуацію і по суті позбавити керованості систему влади», - сказав Президент України, нагадавши, що в уряді тривалий час вакантні посади першого віце-прем'єра, міністрів закордонних справ і фінансів.
Глава держави також сказав, що за нинішньої ситуації в парламенті буде важко дійти згоди щодо нової кандидатури міністра оборони. «Я не раджу ні прем'єр-міністру, ні парламенту демонструвати такі кроки. Бо це приведе до протистояння», - зазначив Віктор Ющенко.
Замість післямови. Власне, ми ще до появи офіційної думки гаранта, припускали, що реакція буде саме такою.
Проте, нас стурбувала інша обставина: Президент сформував свою позицію навіть не розглянувши, суто формально, подання прем'єра, документів ревізії КРУ Мінфіна, не вислухавши аргументації Тимошенко й Єханурова. Ми вже мовчимо про те, що сьогодні має сказати своє слово рада коаліції, яка, власне й є тією інстанцією, яка має пропонувати парламентській більшості кадрові рішення по уряду.
Очевидно, що Віктор Андрійович забувся положення Конституції, за які він голосував у 2004 році. Тому, нагадаємо, що вона, Конституція, визначає, право формування уряду за парламентом, а не Президентом. Президент, скоріше ритуально, вносить узгоджені кандидатури на формальне голосування більшості.
Втім, і ця обставина нас аж ніяк не здивувала. Бо це - далеко не перший прецедент. На жаль.
Більше новин за темою «Влада»:
