- свій шлях до Місяця радянський «Луноход» розпочав в Україні. Для підготовки команди, що ним керувала, та для випробовувань самого апарата в кримських горах під Сімферополем було створено спеціальний «місяцедром». У 70-х на Місяць було запущено всього два «трактори» — «Луноход-1» та «Луноход-2». Під час виконання місячної місії «трактористи» теж знаходилися в Криму — у центрі керування в селищі Шкільне. Пізніше зі Шкільного керували роботою космічних кораблів «Союз», брали участь у здійсненні першої міжнародної стиковки «Союз»-«Аполон», відстежували перший, і єдиний, політ радянського «човника» «Буран». Після проголошення незалежності України центр у Криму було майже повністю знищено...
10 квітня 2006 року в Кабінеті Міністрів України під головуванням Віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка відбулася нарада з приводу перспектив розвитку телеканалу „Культура”.
У нараді взяли участь: міністр культури і туризму Ігор Ліховий, Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко, президент НТКУ Віталій Докаленко, генеральний директор ДТРК „Культура” Лесь Зоценко, представники органів державної влади та інші, повідомляє служба Віце-прем'єр-міністра.
„Ми маємо створити загальнонаціональний цілодобовий канал мовлення „Культура” з тим, аби повністю задовольнити потреби наших телеглядачів у культурній та культурологічній продукції, - зазначив В’ячеслав Кириленко. - Це має бути істотно інакший за якістю телеканал, із сучасним менеджментом, якісним технологічним оснащенням і цікавим змістовим наповненням”.
Проект матиме стовідсоткове державне фінансування, особливо на першому етапі функціонування оновленої телекомпанії „Культура”. Однак, за словами Віце-прем’єра, „у подальшому можна буде говорити про кошти рекламодавців та інші кошти”.
„Нас понад усе цікавить забезпечення масового доступу культурних і культурологічних програм до українського глядача через ефірне мовлення, - наголосив В’ячеслав Кириленко, - тому, можливо, вже з бюджету 2007 року фінансування каналу „Культура” зросте в кілька разів”.
Християнська етика була явним противенством поганської. Коли поганство головними чеснотами громадянина вважало гордість, смілість, неуступчивість, – християнство бачило свій ідеал у покорі, податливості та незлобності. Поганин (культурний чоловік) любив гарну одежу, пахощі, чистоту, тілесну красоту – християнин усе те вважав чортівською спокутою, гріхом та злочином. Світ і природа, що (...) були джерелом усього живого, всієї краси, всієї радості, в очах християнина – се минущі тіні, ілюзії, чортяча мана, джерело зла, гріха та чортячої спокуси. Більшого, повнішого противенства годі собі уявити ” Іван Франко