Актуально
6489 переглядів
|
Інститут Фраунгофера з питань сонячних енергосистем |
Співробітники Інституту Фраунгофера з питань сонячних енергосистем у південнонімецькому місті Фрайбурзі давно почали працювати над альтернативною звичайним кондиціонерам. У майбутньому, як очікується, літом буде ще спекотніше, отже – потрібно ще більше кондиціонерів?
У жодному разі, каже професор Фолькер Віттвер. Учений з Фрайбурга займається енергозбереженням у будівництві. Він вирішив, що природа сама повинна підказати рішення проблеми: «Ідея використання нічної прохолоди для охолодження будинків наступного дня не нова. Перші спроби були ще 60 років тому».
Ефект льоду в склянці
Експерименти проводилися з так званими «тепловими накопичувачами» - це матеріали з воску, які ще називають парафіном. Ідея полягає в тому, щоб вмонтовувати ці матеріали в стіни, де вони б накопичували тепло і не давали приміщенню нагріватися.
При цьому використовується фізичний ефект, який можна спостерігати з льодом у склянці. Якщо нагрівати кубики льоду, вони тануть. Але температура рідини навколо них підніматиметься лише тоді, коли розтане останній кубик. «Потрібно дуже багато енергії, щоб лід почав танути. Але рідина залишається прохолодною. Тут є прихована енергія, що потрібна для розтавання, але яка не підвищує температуру», - каже Віттвер.
Чи спрацьовує цей ефект у стіні будинку, спочатку перевірили в лабораторних умовах. Досліди колеги професора Віттвера – Петера Шлоссіга – показали, що при температурі від 22 до 26 градусів Цельсія парафін у стіні тане, але повітря в кімнаті не нагрівається. Але до застосування цієї технології на практиці минув певний час. Спочатку хотіли просто додавати парафін у гіпсові стіни. Ця ідея не спрацювала, бо під сонцем парафін просто випаровувався.
Ідея за пивом
Рішення проблеми знайшлося несподівано. Учений з Інституту Фраунгофера якось зустрівся в барі з працівником хімічного концерну BASF. За кухлем пива чоловіки почали міркувати над проблемою і так виникла ідея: пакувати парафін у мікроскопічні кульки. «Наш підхід полягав у тому, щоб запакувати парафін у мінімальній формі», - каже професор Фолькер Віттвер. Принцип такий: окремі крапельки воску запаковують у мікроскопічні контейнери з акрилового скла. Такі кульки, товщиною менше ніж половина людського волосся, можна виробляти тоннами і додавати у вигляді сухого порошку в гіпс чи гіпсокартон. У такому вигляді парафін не випаровується, - каже Петер Шлоссіг:
«Прорив для мене настав 2003 року, коли ми вперше в звичайних приміщеннях отримали чудовий ефект. Ці приміщення були на чотири градуси холоднішими, ніж інші».
Поки що виготовлені за такою технологією гіпсокартонні плити не можна купити в магазині. Але хімічний гігант BASF сподівається на великі прибутки. Той факт, що ця технологія висувалася на Німецький приз майбутнього 2009, може лише додати новому продукту популярності.
Більше новин за темою «Технології»:
