Помер Філіп Нуаре - один з найвідоміших і найулюбленіших на батьківщині й у нас французьких акторів

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”

76-річний актор помер у вівторок 21 листопада увечері, як кажуть його близькі, від раку, але звістка про його смерть з'явилася в пресі лише увечері минулого четверга.

Помер улюблений французький актор...

«Зі смертю Нуаре світ театру й кіно став сиротою. Він знав, як схопити й виразити щось важливе про французьку душу», - прем'єр-міністр Франції Домінік де Вільпен, здається, щиро засмучений. Що ж, і у політиків можливі почуття, а відхід Філіпа Нуаре і справді, - сумна подія. Газети вийшли із заголовками «Помер улюблений французький актор»...

Так вийшло, що вітчизняному глядачеві Нуаре відомий у своїй героїчній іпостасі. Антифашистська драма «Стара рушниця» (де його партнеркою була красуня Ромі Шнайдер) 1975 року не викликала ідеологічних запитань у радянського керівництва, й історія помсти лікаря, що втратив сім'ю, цілому загону німців з великим успіхом йшла в кінотеатрах СРСР.

Неймовірно інтелігентний Нуаре, який підкрадається переходами замку, безжальний, як сама справедливість, - це був герой, якого кіно майже не знало.

Першим же успіхом Нуаре була стрічка «Зазі в метро» Луї Маля - бурлеск, комедія абсурду. Людина, яка може однаково виразно винищувати есесівців і ганятися Парижем за недоумкуватим дівчам, що мріє потрапити в страйкуючу підземку, і справді - великий актор. Утім, Нуаре знявся в 125 фільмах, останній з яких, «Три товариші» Мішеля Бужена, був закінчений цього року - більш ніж достатньо, щоб довести розмах таланту.

Він отримав два «Сезара», але продовжував вважати себе не артистом, а ремісником.

За більш ніж півстолітню кінокар'єру Філіп Нуаре працював із такими великими актрисами свого часу, як Катрін Деньов і Сімона Синьоре. Двічі Нуаре був удостоєний вищої кінематографічної нагороди Франції - премії "Сезар" за краще виконання чоловічої ролі у фільмі Робера Енріко "Стара рушниця" (1975) і в картині Бертрана Таверньє "Життя і нічого іншого" (1990). Не залишилися непоміченими його творчі успіхи і фестивалем у Каннах.

Не дивлячись на світову популярність, 76-річний актор, як підтверджують люди, що добре знали його, залишався скромною людиною. Упродовж багатьох років він відмовлявся від нагородження Орденом почесного легіону і став кавалером тільки літом 2006 року.

Фільмографія:

Комедія Верба Роберу "Блаженний Олександр", комедія "Ніжний поліцейський", драми "Стара рушниця", "Стара діва", "Африканець", поліцейські стрічки "Найніжніші визнання" і "Відкрийте, поліція!", картина Марко Феррері "Велике пожирання", драма "Кінотеатр "Парадізо", "Шуани", "Вкрали стегно Юпітера".

Окремо слід відзначити у творчості актора фільми, які створив великий режисер Бертран Таверньє. У нього він знявся в декількох стрічках: "Слідчий і вбивця", "Годинникар з Сен-Поля", "Нехай буде свято!", "Тиждень відпустки", "Чищення", "Життя - і більше нічого".