Аратта - На головну

18 квітня 2024, четвер

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Українські дерев`яні церкви були збудовані у символічній формі кораблів та звернуті зі Сходу на Захід. Історично, українські церкви були побудовані з центральним нефом та двома боковими проходами. Це розділення споруди на три частини відповідає трьом догмам, або Божої Священної триєдності: духу, душі, та тілу людини. Багаточислені куполи та шпилі позначають щогли кораблю, а хрести на кожному вістрі розмежовують де бути вітрилам.
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Берегиня

Символіка 66401 перегляд

Жіноча статуетка "Оранта". 
Трипільська культура (кін. IV тис. до н.е.)
Жіноча статуетка "Оранта". Трипільська культура (кін. IV тис. до н.е.)
Одним з найдавніших образів в українські народній культурі є Берегиня. Це символ життя і родючості, Матері всього сущого, яка дає життя і оберігає. Це очевидне продовження і розвиток традиції прадавнього культу Великої Богині – матері-прародительки.

Видатний дослідник світової міфології Дж.Кемпбелл у книзі "Маски Бога: примітивна міфологія" писав: "Етап четвертий (30-10 тисяч років до Р.Х.) відкриває міфологію голої богині й міфологію храмів-печер. Найбагатші знахідки першого з цих комплексів виявилися в Україні, хоч місце поширення простягається на захід до Піренеїв та на схід до Байкальського озера. Отже Україна може бути окреслена як міфогенетична зона".

Трипільська культура залишила величезну кількість жіночих статуеток, які мали, очевидно, культове значення і були уособленням плодючості і врожайності, на що вказує наявність у глині, з якої їх виготовлено, домішок зерен злаків або крупно змеленого борошна.
Серед традиційних українських ляльок-мотанок Берегиня - найголовніший персонаж
Серед традиційних українських ляльок-мотанок Берегиня - найголовніший персонаж
Знаменита знахідка Трипільської культури з села Кошилівці (на Тернопільщині) – голова бика, на лобовій поверхні якого наколами відтворено силует жінки з піднятими догори руками, тобто в позі, що нагадує зображення богоматері Оранти.

Сакральний образ Берегині нагадують нам не тільки статуетки трипільських богинь, а й глиняні жіночі фігурки, знайдені у Трої Г.Шліманом і на острові Крит А.Евансом. Образ Берегині можна побачити і в “кам’яних бабах” – ідолах скіфо-сарматської доби, і в богинях, зображених на всесвітньо відомому Збручському ідолі, який отримав ім’я давньослов’янського бога Святовита. Серед традиційних українських ляльок-мотанок Берегиня - найголовніший персонаж.

Російський академік Борис Рибаков указує на те, що «трипільські статуетки юних матерів були, очевидно, одними з ранніх попередниць християнської Богородиці». Від жіночих фігурок трипільської доби до Оранти – Матері Божої на «непорушній стіні» у Софійському соборі в Києві – такою є еволюція образу берегині в українському народному мистецтві.

Берегиня – захисниця людей від усякого зла, добра «хатня» богиня, що оберігала оселю, малих дітей, добробут сім’ї. Зображення Берегині – стилізованої жіночої фігурки з піднесеними для благословіння руками – і сьогодні можна зустріти на українських вишиванках і писанках. Схематичне зображення Берегині трансформувалося в малюнок Тризуба.
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Символіка»:
Більше тем:
Найцікавіше:
Згадай себе!
 
 

Християнська етика була явним противенством поганської. Коли поганство головними чеснотами громадянина вважало гордість, смілість, неуступчивість, – християнство бачило свій ідеал у покорі, податливості та незлобності. Поганин (культурний чоловік) любив гарну одежу, пахощі, чистоту, тілесну красоту – християнин усе те вважав чортівською спокутою, гріхом та злочином. Світ і природа, що (...) були джерелом усього живого, всієї краси, всієї радості, в очах християнина – се минущі тіні, ілюзії, чортяча мана, джерело зла, гріха та чортячої спокуси. Більшого, повнішого противенства годі собі уявити ”
Іван Франко

 
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.