Аратта - На головну

19 квітня 2024, п`ятниця

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- серед найдавніших та найважливіших символів Великоднього яйця (писанки) є символ Сонця. Найпростішим зображенням Сонця є коло з промінням або без нього. На Великодніх яйцях, незалежно від релігії, що існують на Україні, також зображено восьмиконечну зірку, що в минулому була символом Сонця. Свастика (сварга, свастя), або як її називали “нерівний хрест” або “гусячі шийки”, в язичницькі часи була символом Сонця. В ті часи, вважалося, що яйце було талісманом, що мав значну силу, оскільки воно захищало власника від хвороб, невдач або злого ока. Символічна сила Великоднього яйця пояснювалася не лише тим, що воно захищало власника від злого, але й тим, що воно захищало людей та зберігало людський рід.
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Маркетинг

Гумор 58128 переглядів

Опубліковано - 7.02.2011 | Всі публікації | Версія для друку

Маркетинг
У вісімдесятому році був добрий медовий збір. Рік у бджолярів видався на славу. Та, як відомо, у селян два горя: перше – врожай, а друге – неврожай. Неврожай - то і так ясно, чому, а коли врожай – то просто ціни нема.

Ото ж наносили бджоли меду так, що не продати і в запас нема куди складати. Заготівельна контора не приймає. Знайомим за півціни продано на три роки вперед.

Сушив голову не один бджоляр, як перетворити товар на гроші. Сушив голову і колгоспний бджоляр дядько Іван Смішко. У нього то взагалі меду виявилось більше за всіх: окрім власної пасіки ще й колгоспна. Із якого вулика в який бджоли мед носять, один він знає.

Після детального вивчення ринку були проведені бджолярем консультації з кумою. Кума – людина обізнана в маркетингу і рекламі. Не один рік стоїть із дрібним товаром на ринку в райцентрі. Має шану в базаркома і покупців.

Ото ж за результатом консультацій зняв Іван Смішко напроти куми місце на ринку. Місце як місце, кам’яні прилавки. Проплатив він його не на день, а за два місяці наперед. Оздобив аркою, заплів її колосками, прикрасив аплікаціями з квітів та бджілок. Зверху над аркою красувався на фанерці напис: “Найкращий мед. Бджоляр Іван Смішко”. Нечувана то була реклама у масштабах ринку в райцентрі на ті часи. Майже весь люд бачив, як споруджувалася така краса, і кожен, хто проходив питався: “Що ж це буде?”

Минуло більше тижня з дня оформлення торгового місця. Та нема на нім дядька Івана. Стоїть місце порожнє. Покупці – народ постійний у маленькому містечку, почали переживати, чи бува чого не сталося з людиною. Так витратився на торгове місце і раптом пропав.

Та за кращими правилами драматургії все було зроблено правильно. Витримавши паузу і розігрівши інтерес покупців, до гри вступила кума. Біля її прилавку почалися жваві бесіди.

- А Ви не знаєте, що з бджолярем?

- Знаю.

- Він бува не захворів? Так витратився на торгове місце, і нема його.

- Та здоровий він. Просто у нього такий смачний мед, що не може доїхати до ринку. Люди прямо до двору їдуть. От учора вже майже доїхав до краю вулиці, так люди з сусіднього району приїхали. Купляють трилітровими банками мед.

- Та ви що?

- А, що ви думали? Позавчора лікар обласного санаторію приїздив. Говорить, що в їхній лабораторії якісь цілющі властивості Іванового меду знайшли.

- А Ви не скажете де ж той бджоляр живе?

- А чому ж ні. Кілометрів за десять звідсіля ...

І та вистава у виконанні куми з кожним виступом ставала все досконалішою. Після другого дня вона вже так вправно грала свою роль, що цілком могла би поповнити трупу як мінімум обласного театру.

А люди потягнулися додому до дядька Івана Смішка за його смачним медом. Того року так і не склалося постояти з товаром на ринку бджоляру. Розкупили все під хатою, як говорять в народі.

Тепер мені частенько доводиться відвідувати лекції з маркетингу і реклами. Не рідко лектор наводить успішні приклади зі світової практики. А я в цей час згадую дядька Івана Смішка і питаю себе: «А чи не вартий світового рівня приклад продажу меду в роздріб кінцевому покупцю сільським бджолярем в далекому тисяча дев’ятсот вісімдесятому році?»

 

 
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Гумор»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Людина – це духовна істота. Саме тепер на часі звернення до традицій і духовності рідного народу. Чесність, щирість, мудрість – ось що вимагається від нових людей України. Потрібна Нова Січ – Духовна Січ! ”
О.Бердник, український філософ і письменник, засновник Української Духовної Республіки

 
Знайди свою ГАРМОНІЮ!
 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.