Аратта - На головну

2 травня 2025, п`ятниця

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- передтечею кінотворчості італійськіх неореалістів була стрічка, знята українською кіностудією. Цією кінострічкою фахівці вважають фільм Марка Донського “Веселка” (1943 рік) за однойменною повістю Ванди Василевської. Фільм був знятий на київській кіностудії, яка в роки Другої світової війни була евакуйована в Середню Азію. Він розповідає про українське село під час війни. Президент Рузвельт, переглянувши фільм, надіслав режисерові телеграму з подякою, а у 1944 році картина була відзначена Асоціацією кіно і радіо США.
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

Думка українця 31805 переглядів

Опубліковано - 23.06.2006 | Всі публікації | Версія для друку

Згадаймо ж тих, кого вже нема з нами. Вклонімося тим, хто ще живий.
Згадаймо ж тих, кого вже нема з нами. Вклонімося тим, хто ще живий.
22 червня 1941 року трагічною сторінкою увійшло у життя мільйонів українців. У цей день розпочалася найжахливіша війна в історії нашого народу. Український народ зазнав у цій війні найстрашніших втрат. Ми нікому й нічим не зобов’язані за визволення нашої землі від чужинських поневолювачів.

Перемога, головними героями якої до цього часу, чомусь, вважають себе комуністи та їх поплічники дісталася нам дуже і дуже нелегко, надто дорогою ціною.

Наша нація за роки другої світової війни втратила 8 мільйонів своїх громадян (5,5 мільйона цивільних і 2,5 мільйона військових), про що зовсім не зайвим було б нагадати світовій громадськості ( для порівняння втрати Німеччини — 6,5‚ Росії — 6 мільйонів).

Маємо гідно вшановувати світлу пам'ять наших земляків, віддавати належне нашим дідам, батькам, сестрам, братам, які стали жертвами жорстокої боротьби двох людиноненависницьких систем — комуністичної та нацистської. Ці люди свято виконували свій воїнський обов'язок, вони захищали нашу Батьківщину і у випадку потреби, не вагаючись, готові були віддати - і віддавали! - найдорогоцінніше - своє життя в боротьбі з нацизмом. Їх імена, їх страждання і подвиг мають вічно бути у серцях нащадків.

Але ніхто не має права забути, що трагедія 41-го мала свій початок у передвоєнній політиці колишнього Радянського Союзу. Саме ця держава, по-суті, викормила нацизм, озброїла, вивчила його, плекала майбутню війну, щоби реалізувати вже підписані спільні плани перерозподілу світу.

Саме Радянський Союз був співучасником Німеччини у порушенні умов Версальського договору, на його території навчалась майбутня нацистська армія, її цвіт – льотчики, танкісти, артилеристи, хіміки. Саме комуністичний режим забезпечував металом воєнну промисловість Німеччини, до останньої передвоєнної хвилини вивозив їй зерно, інші продукти, відібрані у нашого народу, що вмирав з голоду.

Саме Радянський Союз, підписавши договір з Німеччиною, розв’язав Гітлеру руки для війни на Заході.

І лише нахабством нинішніх комуністів та нашим безпам’ятством можна пояснити їх спроби ще й нині виправдати передвоєнну політику СРСР.

Адже й досі, навіть у Верховній Раді лунає їх нагла брехня, наприклад „…Внешняя и внутренняя политика Советского Союза в предвоенный период была по своему существу оптимальным ответом на сложнейшую международную обстановку, сложившуюся вокруг него и против него.

Воссоединение западноукраинских, западнобелорусских земель было восстановлением исторической справедливости, грубо попранной в свое время военной силой, имело освободительный характер.

Трагическое начало Великой Отечественной войны было следствием не столько ошибок и просчетов в политике советского руководства, сколько объективных причин как внутреннего, так и внешнего порядка”.


І ця брехня, на жаль, не отримує достойної відсічі.

Маємо пам’ятати також, що й визволення України відбувалося страшною ціною життя наших юнаків, котрих повально мобілізовували у місцевостях, де котився фронт, і ненавченими, подеколи, навіть, не перевдягненими й неозброєними, кидали у бійню, нищили, щоб завтра наловити нових.

Маємо пам’ятати, що за визволення України, її незалежність боролись українські патріоти й по інший бік фронту. Вони у війну боролися як партизани проти німців, а після війни несли тяжкі втрати громадянської війни у зв’язку з комуністичним терором у Західній Україні. А ще маємо дивізійників, колишніх вояків дивізії СС “Галичина”, яких німці силою забирали у свої дивізії, як це вони робили на всіх окупованих землях. А закарпатці воювали в угорській армії, а буковинці — у румунській.

Отже, вшановуючи гідну пам'ять тих наших людей, хто громив нацистів у рядах Червоної Армії та в радянських партизанських формуваннях, ми повинні на такому ж рівні вшановувати і тих, хто боровся за Перемогу в інших формуваннях, насамперед у формуваннях Української Повстанської Армії, хто гинув в інших арміях, у полоні, „наших й не наших” таборах.

Згадаймо ж тих, кого вже нема з нами. Вклонімося тим, хто ще живий.

Довідка:

День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні


- відзначається в Україні згідно з Указом Президента №1245/2000, від 17.11.2000 р.

 

 
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Думка українця»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Коли я ознайомився з партіями марксистів, соціалістів, лібералів та демократів, то за спиною кожної з них я побачив хитрий писок жида”
Іван Франко

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2025.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.