26 квітня 2024, п`ятниця

Головна

Новини

Публікації

Згадай себе!

Книги

Соціоніка

Оберіть рубрику:
Тест »
Статті »
Книга »

Медіа-банк

Генератор QR-кодів

Актуально

Українські мультфільми

Хто ти?

Чи знаєте Ви, що:

- серед найдавніших та найважливіших символів Великоднього яйця (писанки) є символ Сонця. Найпростішим зображенням Сонця є коло з промінням або без нього. На Великодніх яйцях, незалежно від релігії, що існують на Україні, також зображено восьмиконечну зірку, що в минулому була символом Сонця. Свастика (сварга, свастя), або як її називали “нерівний хрест” або “гусячі шийки”, в язичницькі часи була символом Сонця. В ті часи, вважалося, що яйце було талісманом, що мав значну силу, оскільки воно захищало власника від хвороб, невдач або злого ока. Символічна сила Великоднього яйця пояснювалася не лише тим, що воно захищало власника від злого, але й тим, що воно захищало людей та зберігало людський рід.

Курс валюти:

Погода в Україні:

Наш банер

Статті, публікації, лекції

Берізка

Україна - це Я! 38003 перегляди

Опубліковано - 16.06.2014 | Всі публікації | Версія для друку

Юрій Фоменко, «Земля Мамаїв»

Автор малюнку - Юрій Журавель

Серед тиші і степу, недалеко від блокпосту, на зеленій траві паслася корова. Круторога пані мала міцний цеп і повні очі доброти...

Її красу, червоної степової породи, можливо в якомусь поколінні, підправив хтось з голштино-фризької породи. Одним словом, вона була повноцінною місцевою степовою красунею.

Поклавши руки на бетонні блоки, як школяр на парту, розглядав господиню, котра вносила в пейзаж степу один позитив. Голос солдата повернув мене з роздумів на блокпост.

- Юрію Миколайовичу, ми все розвантажили.

- Добре. А, що це за корівка?

- З крайньої вулиці, бабуся прив’язує тут. В обід доїть і нам молоко віддає. Комбікорму нам би для Берізки.

- Ти б ще бронежилет і шолом їй попросив.

- На тих блоках капітан намалював її в бронежилеті і шоломі. Каже, вона учасниця АТО.

Пішов з цікавості до блоків. Там дійсно була намальована Берізка, нагадуючи вікінга шоломом і рогами. Схожість зображення, на аматорськім малюнку з оригіналом на випасі, була присутня. Повз мене, в напрямку корівки, ніс два відра води худенький солдат років двадцяти. Я зовсім провалився в степ. Навіть дві сорки, що затіяли суперечку, не могли відволікти мене від спостереження за молодим бійцем і красунею степу. Коли б не рука на плечі і голос офіцера, то моя душа нізащо не повернулась би на асфальт, до блоків…

- Миколайовичу, дякуємо!

- Та нема за що. Вам дякування люди передавали.

- Армія народна.

- Народ і підтримує армію в антитерористичній операції.

- Це не АТО. Це російсько-українська війна нового зразка.

- Дурна війна.

- Що на мирній землі?

- Пшеницю скоро коситимуть.

Діалог таки перервали сороки, котрі не на жарт сперечалися між собою, не звертаючи уваги навіть на проїжджаючу повз блокпост вантажівку.

- А солдат ваш з таким натхненням порається біля корівки.

- То Сергій. На асфальті виріс, а тут такий сільський! Поїть її, комбікорм у фермера місцевого випросив і стільчик бабці зробив, щоб з дому не носила. Говорить, що Берізка як Батьківщина. Велика, тепла і годує. Сяде коло неї, любить, як вона дихає в обличчя.

Повз блокпост і військову техніку йшла по стежині літня жіночка з відерцем. Берізка, витягнувши голову, вітала її, гукаючи до себе...

Facebook Коментарі