Актуально
3089 переглядів
 |
Абсолютна більшість німців - 73 відсотки - заявили, що "засуджують дії Росії в українському конфлікті в Криму" (саме так автори опитування сформулювали запитання). Понад половина твердо відповідають на запитання, 18 відсотків радше згодні. Лише 8 відсотків опитаних дали негативну відповідь. Цікаво, що на заході Німеччини засудження дій Росії є вищим, ніж на території колишньої НДР - 77 проти 58 відсотків. Це випливає із результатів опитування соціологічної служби Infratest dimap на замовлення фонду імені Конрада Аденауера (Konrad-Adenauer-Stiftung), близького до правлячої партії ХДС. Опитування провели в середині січня, його результати були оприлюднені у середу, 13 жовтня. В ході дослідження телефоном було опитано 1003 респонденти, що мають право голосу, старше 18 років.
Загалом ставлення до російської агресії в Україні відрізняється й у залежності від партійних симпатій опитаних. Так найбільше противників російської політики в українському конфлікті серед прихильників Зелених (84 відсотки) та Лібералів (78 відсотків). Найменшу незгоду з діями Росії виказують прихильники правопопулістської Альтернативи для Німеччини (АдН) - (35 відсотків) та Лівої партії - (63 відсотки).
Водночас, за сильну військову присутність на східному фланзі НАТО на кордоні з Росією виступає менше третини опитаних (26 відсотків), а 44 відсотки - проти. Хоча і у цьому питанні проглядаються регіональні відмінності - на заході ФРН за сильну військову присутність виступають 29 відсотків респондентів проти 14 відсотків на сході країни. Найбільше прихильників сильної позиції НАТО на східних рубежах серед лібералів (35 відсотків), а найменше схвалення це викликає серед електорату Лівих (16 відсотків).
Конфлікту з Росією найбільше бояться учасники дослідження, які є прихильниками СДПН (31 відсотки), а найменше - виборці Лібералів (9 відсотків). 44 відсотки опитаних виступають за тісну або дуже тісну співпрацю з Росією в галузі політики безпеки. За менш тісне співробітництво - 42 відсотки. Водночас лише 15 відсотків опитаних вважають Росію "надійним партнером". Знову ж, на сході Німеччини таких удвічі більше (24 відсотки), ніж на заході (12 відсотків).
Чого найбільше бояться німці?
Опитування Infratest dimap не обмежилося вивченням настроїв і оцінок щодо загроз з боку Росії і мало на меті ширшу мету - з’ясувати, чого найбільше бояться мешканці Німеччини, і як ставляться до різного роду загроз для своєї безпеки. Тема ця багаторівнева і складна - адже крім військових конфліктів раз по раз відбуваються теракти, а економічні труднощі для декого часом не настільки страшні як хакерські атаки або фейкові новини.
Крім того, ось уже майже два роки пандемія коронавірусу визначає світовий порядок денний, а боротьба зі зміною клімату закріпилася в ній вже давно і міцно. Щоб розібратися, які загрози жителі Німеччини сприймають особливо гостро, і що у них викликає найбільшу тривогу, вивчалося також ставлення німців до глобальних викликів.
Зміна клімату - найбільша загроза для німців
Варто зазначити, що з особистою безпекою у німців, на їхню думку, все гаразд - 72 відсотки опитаних заявили, що відчувають себе повністю або достатньою мірою у безпеці, і лише 8 відсотків дали протилежну відповідь. Найбезпечніше почуваються прихильники Лівої партії (87 відсотків), а найменше - прибічники "Альтернативи для Німеччини" (45 відсотків).
Найбільшою загрозою респонденти назвали зміну клімату - вона викликає сильний або дуже сильний страх у 67 відсотків. Тільки на другому місці - хоча дослідження проводилося в розпал другої хвилі пандемії - наслідки коронавірусу (62 відсотки), за якими слідує теракт з боку правих екстремістів (59 відсотків). Економічна криза (45 відсотків) - на дев’ятому місці, а ксенофобія (55 відсотків) сприймається як небезпека значно більшою кількістю опитаних, ніж приплив мігрантів до Німеччини (23 відсотки).
Примітно, що поширення неправдивої інформації через медіа та інтернет викликає сильний або дуже сильний страх у набагато більшого відсотка німців (56 відсотків, четверте місце), ніж хакерські атаки на системи життєзабезпечення (23 відсотки), наприклад на систему електропостачання. При цьому небезпека глобальної гонки озброєнь виявилася на одному рівні з викраденням важливих даних хакерами - 49 відсотків і 51 відсоток відповідно.
Та міжнародні загрози для опитаних, як з’ясувалося, відіграють другорядну роль. Напруженість у відносинах між Європою та Росією і між Європою та Китаєм не поступається тут тривогам, пов’язаним з проблемами міграції. З цих трьох приводів сильний або дуже сильний страх відчувають 24 відсотки респондентів.
Німці про ЄС, НАТО і США
Дослідження підтвердило широку підтримку німцями Євросоюзу, який сприймають як проєкт миру і добробуту: 72 відсотки респондентів асоціюють ЄС з миром, 56 відсотків - з безпекою і 52 відсотки - з процвітанням. Тому не дивно, що 79 відсотків учасників опитування вважають, що європейська інтеграція повинна тривати, а країни-члени ЄС - разом рости і розвиватися.
Також переважно позитивно оцінюють німці НАТО - три чверті опитаних вважають, що членство в альянсі підвищує безпеку Німеччини. Кожен п’ятий дотримується точки зору, що ФРН повинна діяти узгоджено зі США в питаннях зовнішньої політики, 41 відсоток частково поділяє цю думку, а 38 відсотків налаштовані різною мірою негативно. Опитування проводилося за кілька місяців до провального завершення місії НАТО в Афганістані, проте експерти фонду Аденауера, посилаючись на дані останніх опитувань, зазначають, що фіаско в Афганістані лише короткочасно вплинуло на громадську думку в Німеччині.
У відповіді на питання, яка країна є надійним партнером Берліна, США виявилися попереду. 40 відсотків повністю або частково погодилися з тим, що Сполучені Штати - надійний партнер. Китай назвали 12 відсотків респондентів, Туреччину - 3 відсотки.
Членство в ЄС і НАТО, ймовірно, сильно впливає на те, що лише незначна меншість німців - 15 відсотків - різною мірою побоюється військового нападу на їхню країну. Водночас думку про те, що Німеччина повинна краще розуміти інтереси інших держав у сфері безпеки, не надто популярна, принаймні, коли мова йде про США, Росію, Китай та Туреччину. Повністю або частково її поділяють відносно цих країн відповідно 27, 21, 13 і 10 відсотків опитаних.
Публiкацiї за темою «Євроінтеграція»:
