X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

25 січня 2022, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- передтечею кінотворчості італійськіх неореалістів була стрічка, знята українською кіностудією. Цією кінострічкою фахівці вважають фільм Марка Донського “Веселка” (1943 рік) за однойменною повістю Ванди Василевської. Фільм був знятий на київській кіностудії, яка в роки Другої світової війни була евакуйована в Середню Азію. Він розповідає про українське село під час війни. Президент Рузвельт, переглянувши фільм, надіслав режисерові телеграму з подякою, а у 1944 році картина була відзначена Асоціацією кіно і радіо США.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Чому казахський бунт - не “Майдан” і що буде далі?

Є така думка 1373 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 10.01.2022 | Всі публікації | Версія для друку

Чому казахський бунт - не “Майдан” і що буде далі?
Масові протести у Казахстані важко порівнювати з виступами проти влади у Білорусі чи Україні, констатують оглядачі. Тим не менше, те, що там відбувається, матиме велике значення як для цих країн, так і для Росії.

Кадри повалення у Казахстані встановленого пам’ятника пожиттєвому вождю - "єлбаси" - Нурсултану Назарбаєву відгукнулися спогадами про повстання проти авторитарних лідерів в Україні у 2013-14 роках та у Білорусі 2020 року. То ж природно, що в обох країнах масові протести у далекому Казахстані викликали значний інтерес. У соціальних мережах казахське повстання стало чи не головною темою останніх днів. Особливо з огляду на те, як реагує на нього Росія, яка вже традиційно підтримує авторитарні режими на пострадянському просторі як економічно, так, у разі потреби - військовими засобами.

Що ж відбувається?

Перше, на що вказують оглядачі: повстання у Казахстані має інші рушійні сили, ніж це було в Україні чи Білорусі. Приводом стала не фальсифікація виборів або зміна політичного курсу, а підвищення цін на зріджений газ. "Соціально-економічний тиск на населення країни зростає: через пандемію зростають ціни на енергію, однак зарплати не піднімаються, а умови праці залишаються поганими. Втрата доходу і брак перспективи змін - гадаю, на тлі зростання цін на газ це і стало останньою краплею", - зазначив у розмові з DW Штефан Майстер (Stefan Meister) з Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP).

Олексій Мельник - співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова - констатує, що ціни на зріджений газ у Казахстані навіть після останнього стрибка є нижчими, ніж в Україні. Однак і цього казахам виявилося достатньо. "Я би назвав це навіть не протестами, а бунтом", - каже Мельник. Аналогії з українським Майданом він вважає недоречними. Не лише тому, що першопричиною є економічна ситуація, а не політика. "У Казахстані немає опозиційних лідерів - президент звертається до натовпу і немає людини, з якою можна було б вести переговори. Це провина Назарбаєва та (нинішнього президента Касим-Жомарта - Ред.) Токаєва, які зачистили опозиційне політичне поле", - зазначає аналітик.

Не лише економічні причини

Київський політолог Володимир Фесенко переконаний, що у середнього класу у Казахстані є свої причини для невдоволення владою, не такі, як у бідних казахів, яких обурило зростання цін на газ. "Середній клас незадоволений браком можливостей впливати на політичне життя країни. Якщо в Україні протестні настрої нейтралізуються значною мірою конкурентним політичним життям, зміною влади, то в Казахстані цього не відбувається. Тому невдоволення безкінечним правлінням Назарбаєва також стало причиною", - наголошує Фесенко.

Аналітик також зауважує, що протести в Казахстані відбуваються стихійно, що, на думку оглядача, послаблює їх. На відміну від України, констатує він, у Казахстані немає структурованої політичної опозиції, що робить зміну влади малоймовірною. "У Білорусі слабкість легальної політичної опозиції була основним слабким місцем. В Казахстані також нема опозиції, яка могла б висувати політичні вимоги та взяти функції влади. Тому це нагадує не революцію, а бунт, який немає потенціалу зміни влади" - переконаний Володимир Фесенко.

Попри різні причини протестів у Казахстані та інших країнах пострадянського простору, вони є важливим сигналом для всього регіону, переконаний один з лідерів білоруської опозиції Павло Латушко. "Подібні події повторюватимуться в інших країнах всього пострадянського простору. Ті системи, що були вибудувані за 30 років - багато у чому диктаторські, авторитарні, вольові, недемократичні - починають просто ламатися, сипатися на очах. Цей процес вже неможливо зупинити", - вважає Латушко.

Чи переключиться Кремль з "українського" на "казахське" питання?

Олексій Мельник не береться прогнозувати, чи події у Казахстані якимось чином зможуть вплинути на напругу, яка виникла через посилення військової присутності Росії біля українських кордонів. Експерт не впевнений, чи виправдаються сподівання українців на те, що заворушення у Казахстані змусять Кремль переключитися з "українського" питання на "казахське".

"Якщо в Казахстані не вдасться все швидко вирішити, то увага світової спільноти буде прикута до цих подій. Це може стати спокусою для РФ вчинити щось на кордоні з Україною чи загострити ситуацію на Донбасі, щоб переключити увагу від дій, які Росія робитиме під егідою ОДКБ", - розмірковує Мельник. Водночас, на думку аналітика, Казахстаном все може не закінчитися. Мельник нагадує, що у Таджикистані також чималі протестні настрої. "Якщо там будуть заворушення, то ризики значно вищі, враховуючи загрози діяльності радикальних ісламських організацій", - зазначає політолог.

Подальше "закручування гайок" у Росії?

Водночас події у Казахстані, переконані опитані DW російські політичні оглядачі, матимуть вплив і на Росію. Зокрема, політолог Аббас Галлямов побоюється, що протести казахів можуть спровокувати у Росії "подальше закручування гайок". "У картині світу таких людей (як президент Росії Володимир Путін - Ред.) немає такого поняття як "народ повстав". Вони вважають, що народ сам собою не є суб’єктним, народ завжди є керованим. Тому, якщо народ повстав, це означає, що його хтось спровокував - вочевидь, американські агенти", - спробував він відтворити логіку можливих висновків у Кремлі.


Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Є така думка»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Там, де закінчується здоров'я, там, де закінчуються гроші, там, де закінчується здоровий людський розум, - там всюди починається християнство ”
Генріх Гейне

 
Реклама на порталі
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2022.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.