Актуально
4438 переглядів
 |
Росія почала переміщення військ до Білорусі цього тижня, нібито в рамках підготовки до спільних військових навчань, які заплановані на лютий. Як повідомляється, навчання під назвою «Союзна рішучість-2022» пройдуть на заході Білорусі поблизу кордонів з Україною, Польщею та Литвою.
Цей крок відбувся, на тлі того, що Росія Володимира Путіна продовжувала зосереджувати приблизно 100 000 військових у районах поблизу кордону з Україною, а Москва постійно розширювала свою військову присутність у Білорусі. 18 січня Росія повідомила, що наразі в Білорусі перебувають 12 винищувачів Су-35, два дивізіони ЗРК С-400 та підрозділ ЗРК «Панцир-С».
Додаткове розміщення російських військ у Білорусі означає, що тепер Москва може атакувати Україну з Росії на сході та південному сході, з анексованого Кримського півострова на півдні та з Білорусі на півночі.
Розміщення військ у Білорусі надає Росії одну особливо важливу матеріально-технічну перевагу. Це дає Москві можливість дістатися до Києва, який розташований лише за 90 кілометрів від білоруського кордону, не перетинаючи Дніпра. Військові аналітики побоюються, що якщо Кремль почне одночасні наступи з півночі, півдня та сходу, така багатостороння атака може серйозно розтягнути оборону України.
Конрад Музика, директор польської консалтингової компанії Rochan, сказав Reuters, що в результаті зростаючої російської присутності в Білорусі Україна буде змушена розвести свої війська і відвести сили з позицій, що напроти південного заходу Росії. «У них не вистачає людських ресурсів, тому їм доведеться робити вибір», – прокоментував Музика.
Перетворення себе на збройну платформу та розширення Західного військового округу Росії – не єдиний спосіб, завдяки якому Білорусь стає мультиплікатором сил для Москви. Оскільки військові дії тривають, автократичний режим Олександра Лукашенка, схоже, також виступає як маленький помічник Путіна в одній з улюблених агресивних тактик Москви – кібератаках.
Заступник секретаря РНБО України Сергій Демедюк повідомив Reuters, що хакерська група, відома як UNC1151, котра, як повідомляється, пов’язана з білоруськими спецслужбами, відповідальна за атаку 14 січня, коли на сайтах урядових установ України були опубліковані повідомлення з погрозою українцям «боятися і чекати гіршого».
«Пошкодження сайтів було лише прикриттям для більш деструктивних дій, які відбувалися за лаштунками, і наслідки яких ми відчуємо найближчим часом», – прокоментував Демедюк, зазначивши, що група UNC1151 здійснювала кібератаки на Литву, Латвію, Польщу та Україну в минулому, і він підозрює, що Росія також причетна.
У листопаді 2021 року американська фірма з кібербезпеки Mandiant опублікувала звіт, у якому «з високою впевненістю» стверджується, що група UNC1151 пов’язана з білоруським урядом, і що вона стоїть за так званою кампанією Ghostwriter, що була спрямована на країни Східної Європи з антиамериканською та антинатовською дезінформацією, а також крадіжкою урядових документів. У звіті Mandiant сказано, що «не можна виключити внесок Росії в UNC1151 або Ghostwriter», зазначаючи, що група «не націлена на російські чи білоруські державні установи».
У статті для Cyberscoop від 13 січня Гевін Уайлд із Krebs Stamos Group і Джастін Шерман із Cyber Statecraft Initiative «Атлантичної ради» зазначили: «Політики США повинні визнати, що зростання співпраці та стирання відмінностей між російськими та білоруськими службами безпеки будуть формувати ландшафт кібероперацій».
Оскільки держсекретар США Ентоні Блінкен цього тижня відвідав Київ, щоб зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським, перш ніж відправитися в Женеву на переговори з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, Україна зіткнулася з реальністю агресії не лише з боку Росії, а й Білорусі.
Лукашенко вже заявив, що Мінськ «не залишиться осторонь» у протистоянні Москви з Києвом і заявив, що «зрозуміло, на чиєму боці буде Білорусь». Його дії останніх тижнів підтверджують, що ці його слова були цілком серйозними.
Із наближенням у цьому році століття створення Радянського Союзу, Путін бере участь у небезпечній грі, що на межі війни. Російський правитель поставив вимогу, щоб НАТО не розширювалося на схід і припинило будь-яку військову співпрацю з Україною, а також зобов’язалося не розміщувати війська або зброю в країнах Східної Європи, які приєдналися до Північноатлантичного альянсу після травня 1997 року.
Вимоги Москви, які означали б надання Путіну сфери впливу в Східній Європі, були відкинуті США і НАТО як неможливі.
Маючи мало надії на дипломатичне вирішення нинішньої кризи, широкомасштабне вторгнення Росії в Україну виглядає все більш справжньою можливістю. І завдяки Білорусі загроза для України зараз велика як ніколи.
До теми:
