Аратта - На головну

4 березня 2026, середа

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Зірка Давіда та канадські туї у ландшафті Києва

Національне питання 27692 перегляди

Опубліковано - 16.08.2007 | Всі публікації | Версія для друку

Зірка Давіда та канадські туї у ландшафті Києва
Загальновідома любов людства до рослин. А ландшафтне паркове мистецтво вже давно тішить нас чудернацькими витворами з живих квітів та дерев. Здавалось, що б то ще таке цікаве можна втнути митцям? Наш київській Благоустрій побив усі рекорди по використанню рослинок на благо своїх потаємних уподобань – вони нині стали засобами політичної, національної та релігійної боротьби.

І прикладів тому – не злічити. Поблизу Зоротих воріт розташована така собі звичайнісінька клумба квітів, здалеку радує око буйним різнобарв'ям. Та підійшовши ближче, ми з подивом виявляємо цікаву геометричну фігуру – якісь трикутнички симетрично розкидані. Вдивляємось уважненько – ба, то це ж шестикутна зоря Давида змальована. Добряча така зірка розміром з мамонта, квіточки рядочками висаджені, а на куточка промінців ще й листочки зелених кущиків бовваніють. Ухопившись за серце, розмірковуємо – чи бува не відкрився біля Золотих воріт філіал синагоги? Оглядаємось навкруги – все гаразд, і сквер такий як зазвичай, і люди ак люди, і країна начебто Україна. А клумба промовисто свідчить протилежне – символіка в нас нині вже й на клумбах змальована, та й не проста то символіка – знакова. Щоб знали, хто нині у місті хазяйнує і Благоустрою макети ландшафтного планування надає. То ми й не сумнівались у тому раніше, тепер і поготів.

До речі, про символіку металеву – нині вона у Києві не в пошані. Бо українська символіка, що продається на Майдані Незалежності – то такий злісний непотреб, що заважає митцям ландшафтної національно-релігійної боротьби творити зелену символіку вже безпосередньо у самісінькому серці столиці. Тому тижнів зо два тому продавців української символіки просто вигнали з алеї біля Головпоштамту, натомість запланували там якусь чудернацьку меморіальну алею створити. Торгівці українською символікою також не ликом шиті – попікетували Київраду, столи для торгівлі назад встановили. То й що з того – митці політичних ландшафтів свою справу знають добре, завезли зо три десятки величезних кадок із землею, туї іноземні закупили – так на ярликах і вказано було, що канадські. На додачу пригнали тракторцем причіп землі і почали творіння політичного шедевру, аби додатково ще й торгівців українською символікою вигнати . Діжки приставили тіснісенько до столів з українськими книжками та прапорцями, зверху з причіпу сипали землю мало не на голови продавцям і на їх крам, втикали ті туї у діжки, притягли ще двійко чудернацьких залізних дерев з квіткових вазонів. Одне дерево спланувати встановити саме там, де хлопець диски з українськими піснями продає – років з десять. Та хіба ж то поважна причина – там дерево вазонне має бути, і квит. Тільки не пустили українці тракторець, що дерево тягнув – то так його посеред дороги й залишили – ото краса, всім перехожим заважає, а хто забажає – то може й хоровод поводити навколо чудернацької ялинки з далеких Палестин.
А що дощ нагнав тих митців Благоустрою, то вони на наступний день ще краще утнули – ще й з десяток квадратних бетонних клумб із квіточками приперли, поміж туями розставили. І така краса настала – хоч ховайся. Попід Почтамтом тягнеться алея ялин, попід ялинами туї у діжках, поміж туями бетонні клумби з квітами, над клумбами зверху наставлені столи з українською символікою, з-під гілок туй українці-продавці виглядають. Ну геть тобі кладовище, ще Мавзолею в центрі Майдану не вистачає. Ну й звичайно, зірку Давида ще не встигли втнути – травичка зелена росте на газонах. Та то питання часу, напевно – під День Незалежності майстри ландшафтів ще своє втнуть – і іудейських зірок нависаджують з квіточок, і з туй можуть змайструвати алей з шість у всіх напрямках по Майдану Незалежності – аби українці пам'ятали, хто нині їми заправляє. Бо богообраному народу можна все на нашій землі, і не зачіпайте – так у їх Біблії написано. А символіку свою вони тулитимуть і на новорічні ялинки, і на клумби, і на місце торгівлі українською символікою – аби зірка Давида була всюди і скрізь, де має бути український тризуб та прапор.

Отож, до Київради буде подано позов – якщо Благоустрій до Дня Незалежності України не прибере ті чудернацькі витвори богообраних з Майдану Незалежності та не пересадить квіточки у вигляді тризуба на клумбі біля Золотих Воріт, то 24 серпня зробимо це самотужки – завеземо ті жахливі туї на Байкове кладовище, де й мають рости дерева для мертвих, затягнемо бетонні клумби під Київраду – щоб самі любувались на ту красу, та висмикаємо зірку Давида з клумби біля Золотих Воріт, щоб потому у вигляді тризубу відновити. Хто бажає ландшафтної символіки – матиме її, але українську і ніяк інакше.

 

 
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Національне питання»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Є речі, котрі неможливо пояснити. Є голос, що керує нами...”
Микола Гоголь

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2026.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.